Оберіть вашу громаду
Скасувати
+ ще 406 громад!
Перейменування проспекту Пушкіна на проспект імені Лесі Українки у місті Дніпрі з відповідною заміною пам'ятника.
Вважаємо важливим та необхідним перейменувати один із центральних проспектів міста Дніпра, який носить ім’я російського поета О.С. Пушкіна на честь видатної української письменниці й громадсько-політичної діячки Лесі Українки. Тим самим одночасно символічно позбавитись імперської колоніальної спадщини в нашому місті на користь українства.
А також демонтувати пам’ятник О.С. Пушкіну на поки що однойменному проспекті. І запланувати встановлення пам’ятника Лесі Українці.
Чому О. Пушкіну не місце в топоніміці Дніпра та України?
Пушкін є носієм та символом імперської суті Росії. Він заперечував українську державність, у свої творах називаючи Україну «Малоросією», а гетьмана Івана Мазепу «злодієм та Іудою».
Пушкін був шовіністом та ксенофобом. Описуюче своє недовге перебування в Катеринославі він зазначив, що генерал Раєвський «нашел меня в ж…довской хатє».
Пушкін вихваляв російську армію, загарбницькі війни російської імперії, російську агресію на Кавказі, виправдовував криваву різанину Суворова у Варшаві (1794р.) та Паскевича під час придушення польського повстання (1830р.) тощо.
Пушкін є «духовною скрєпою» і невід’ємною частиною імперського міфу про «великую русскую культуру». Його творчість - це один із засобів, яким росія непомітно просувала й просуває імперські наративи задля асиміляції колонізованих народів.
Сучасна росія і надалі використовує постать Пушкіна для культурної колонізації окупованих територій. З цією метою в окупованому Криму та на окупованій частині Донбасу росія ввела поглиблене вивчення творчості Пушкіна та дні його пам’яті.
Пам’ятник Пушкіну і кожна табличка з його іменем – це культурні «солдати» російської окупаційної армії на вулицях нашого міста.
Чому пропонуємо найменувати проспект саме ім’ям Лесі Українки?
Насамперед, постать Лесі Українки є символом українства і визначною фігурою в справі українського державотворення, у той час як Пушкін – символ російської імперії.
Леся Українка, як і Пушкін, лише раз побувала в нашому місті, проте, на відміну від гультяя-поета, метою її приїзду було відвідування Кодацької фортеці та Кодацького порогу, ознайомлення з пам’ятками козацтва.
Мати Лесі - письменниця Олена Пчілка та молодша сестра - лікарка й фольклористка Ольга Косач-Кривинюк, за сприянням дослідника козацтва Д.І. Яворницького долучилися до діяльності катеринославської «Просвіти», займались видавничою справою, популяризуючи українську мову та літературу в Катеринославі.
Саме в нашому місті у 1918 році був уперше надрукований яскраво антиросійський твір Лесі Українки - поема «Бояриня», написаний під натхненням знайомства з Д.І. Яворницьким. Через відверто антиімперський характер, видання твору було ризикованою патріотичною справою. Здійснений саме в Катеринославі першодрук поеми «Бояриня», а також інших творів Лесі Українки, свідчать про високий рівень свідомості та потужну культурну спільноту нашого міста сто років тому, чим можна пишатись.
Тому для українського міста Дніпра гідним буде увічнити в топонімах саме цей наратив, а не спогади про сумнівні відвідини «нудьгуючого в провінції» російського поета. Це буде наша данина пам’яті Лесі Українці - майстрині слова світового рівня, а також наша вдячність її родині за діяльність на користь культури нашого міста.
Перейменування проспекту та встановлення пам'ятника на честь Лесі Українки сприятиме популяризації інформації про зв’язок цієї визначної особистості та її сім’ї із нашим містом, і тим самим зростанню культури та освіченості містян, їх національної свідомості та патріотизму.
А також демонтувати пам’ятник О.С. Пушкіну на поки що однойменному проспекті. І запланувати встановлення пам’ятника Лесі Українці.
Чому О. Пушкіну не місце в топоніміці Дніпра та України?
Пушкін є носієм та символом імперської суті Росії. Він заперечував українську державність, у свої творах називаючи Україну «Малоросією», а гетьмана Івана Мазепу «злодієм та Іудою».
Пушкін був шовіністом та ксенофобом. Описуюче своє недовге перебування в Катеринославі він зазначив, що генерал Раєвський «нашел меня в ж…довской хатє».
Пушкін вихваляв російську армію, загарбницькі війни російської імперії, російську агресію на Кавказі, виправдовував криваву різанину Суворова у Варшаві (1794р.) та Паскевича під час придушення польського повстання (1830р.) тощо.
Пушкін є «духовною скрєпою» і невід’ємною частиною імперського міфу про «великую русскую культуру». Його творчість - це один із засобів, яким росія непомітно просувала й просуває імперські наративи задля асиміляції колонізованих народів.
Сучасна росія і надалі використовує постать Пушкіна для культурної колонізації окупованих територій. З цією метою в окупованому Криму та на окупованій частині Донбасу росія ввела поглиблене вивчення творчості Пушкіна та дні його пам’яті.
Пам’ятник Пушкіну і кожна табличка з його іменем – це культурні «солдати» російської окупаційної армії на вулицях нашого міста.
Чому пропонуємо найменувати проспект саме ім’ям Лесі Українки?
Насамперед, постать Лесі Українки є символом українства і визначною фігурою в справі українського державотворення, у той час як Пушкін – символ російської імперії.
Леся Українка, як і Пушкін, лише раз побувала в нашому місті, проте, на відміну від гультяя-поета, метою її приїзду було відвідування Кодацької фортеці та Кодацького порогу, ознайомлення з пам’ятками козацтва.
Мати Лесі - письменниця Олена Пчілка та молодша сестра - лікарка й фольклористка Ольга Косач-Кривинюк, за сприянням дослідника козацтва Д.І. Яворницького долучилися до діяльності катеринославської «Просвіти», займались видавничою справою, популяризуючи українську мову та літературу в Катеринославі.
Саме в нашому місті у 1918 році був уперше надрукований яскраво антиросійський твір Лесі Українки - поема «Бояриня», написаний під натхненням знайомства з Д.І. Яворницьким. Через відверто антиімперський характер, видання твору було ризикованою патріотичною справою. Здійснений саме в Катеринославі першодрук поеми «Бояриня», а також інших творів Лесі Українки, свідчать про високий рівень свідомості та потужну культурну спільноту нашого міста сто років тому, чим можна пишатись.
Тому для українського міста Дніпра гідним буде увічнити в топонімах саме цей наратив, а не спогади про сумнівні відвідини «нудьгуючого в провінції» російського поета. Це буде наша данина пам’яті Лесі Українці - майстрині слова світового рівня, а також наша вдячність її родині за діяльність на користь культури нашого міста.
Перейменування проспекту та встановлення пам'ятника на честь Лесі Українки сприятиме популяризації інформації про зв’язок цієї визначної особистості та її сім’ї із нашим містом, і тим самим зростанню культури та освіченості містян, їх національної свідомості та патріотизму.
ВІДПОВІДЬ НА ЕЛЕКТРОННУ ПЕТИЦІЮ
Петиція "Перейменування проспекту Пушкіна на проспект імені Лесі Українки у місті Дніпрі з відповідною заміною пам'ятника" не набрала необхідної кількості голосів на її підтримку, тому вона розглянута як звернення громадян відповідно до статті 23-1 Закону України "Про звернення громадян".
За результатами розгляду міський голова повідомляє таке.
Присвоєння найменувань (перейменування) топонімам міста Дніпра відбувається в рамках законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про географічні назви» і «Про присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій».
Процедура, порядок та вимоги щодо присвоєння найменувань топонімам міста Дніпра (присвоєння найменувань новим та перейменування існуючих) визначені відповідним Положенням про присвоєння найменувань (перейменування) вулицям, провулкам, проспектам, площам, паркам, скверам, мостам та іншим об’єктам, розташованим на території міста Дніпропетровська, затвердженим рішенням виконкому міської ради від 29.05.2012 № 547, зі змінами (далі – Положення).
Відповідно до Положення розгляд зазначених питань здійснюється міською комісією щодо присвоєння найменувань (перейменування) вулицям, провулкам, проспектам, площам, паркам, скверам, мостам та іншим об’єктам, розташованим на території міста Дніпра (далі – міська комісія).
Як технічний орган для попереднього розгляду звернень та пропозицій при міській комісії працює робоча група. Протоколи міської комісії з результатами розгляду є підставою для підготовки відповідних проєктів рішень міської ради.
Відповідно до законів України «Про географічні назви» і «Про присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій» перейменування топонімів здійснюється з урахуванням думки більшості населення, яке проживає на території, де розташовані ці об’єкти.
За результатами розгляду міський голова повідомляє таке.
Присвоєння найменувань (перейменування) топонімам міста Дніпра відбувається в рамках законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про географічні назви» і «Про присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій».
Процедура, порядок та вимоги щодо присвоєння найменувань топонімам міста Дніпра (присвоєння найменувань новим та перейменування існуючих) визначені відповідним Положенням про присвоєння найменувань (перейменування) вулицям, провулкам, проспектам, площам, паркам, скверам, мостам та іншим об’єктам, розташованим на території міста Дніпропетровська, затвердженим рішенням виконкому міської ради від 29.05.2012 № 547, зі змінами (далі – Положення).
Відповідно до Положення розгляд зазначених питань здійснюється міською комісією щодо присвоєння найменувань (перейменування) вулицям, провулкам, проспектам, площам, паркам, скверам, мостам та іншим об’єктам, розташованим на території міста Дніпра (далі – міська комісія).
Як технічний орган для попереднього розгляду звернень та пропозицій при міській комісії працює робоча група. Протоколи міської комісії з результатами розгляду є підставою для підготовки відповідних проєктів рішень міської ради.
Відповідно до законів України «Про географічні назви» і «Про присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій» перейменування топонімів здійснюється з урахуванням думки більшості населення, яке проживає на території, де розташовані ці об’єкти.
Категорія
БЛАГОУСТРІЙ МІСТА ТА БУДІВНИЦТВОСтаном на 11 жовтня петицію підписали 648 осіб з 3000 необхідних.