Оберіть вашу громаду
Скасувати
+ ще 410 громад!
Перейменування вулиці на честь Уберта Мрачковського
19 листопада 2021 року під час виконання свого військового обов’язку на Луганщині був вбитий Мрачковський Уберт, українець, хмельничанин, старший солдат, снайпер, мужній військовослужбовець 8-го окремого полку спеціального призначення Сил спеціальних операцій Збройних сил України та просто велика людина, яка понад усе любила свою державу.
Та перед цим Мрачковський Уберт пройшов довгий військовий шлях.
В 2014 році він брав участь у боях за Савур-Могилу у складі 51-шої окремої гвардійської механізованої бригади. Був у полоні майже два тижні. Їхній підрозділ більше місяця утримував Савур-Могилу, звідки вони були змушені відступити під тиском сепаратистів. Під час виконання завдання був поранений, проте після одужання — повернувся на фронт. У цьому ж році був учасником боїв за Мар’їнку. Під час боїв за Донецький аеропорт у селі Піски як снайпер прикривав українські танки. У 2015 році у складі тієї ж 51-ї окремої механізованої бригади брав участь у боях під Волновахою.
У 2015 році брав участь у боях за Дебальцеве, так званому «дебальцевському котлі», у складі 128-шої окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади. Отримав поранення при виході з Дебальцева.
За особисту мужність, сумлінне та бездоганне служіння Українському народові, зразкове виконання військового обов’язку 3 листопада 2015 року Указом Президента України від 03.11.2015 року №622/2015 «Про відзначення державними нагородами України» був нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.
Указом Президента України від 17 лютого 2016 року №53/2016 нагороджений відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції».
Наказом Міністра оборони України від 08 жовтня 2019 року №560 нагороджений нагрудним знаком «Знак пошани».
Наказом Головнокомандувача Збройних Сил України від 10 серпня 2020 року Мрачковського Уберта відзначено почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України «За взірцевість у військовій службі» ІІІ ступеня.
20 липня 2021 року нагороджений Грамотою Хмельницької міської ради за сумлінне виконання військового обов’язку, вагомий особистий внесок у підтримку бойової і мобілізаційної готовності, високу професійну майстерність, зразкову військову дисципліну, вірність Присязі та з нагоди відзначення Дня Сил спеціальних операцій ЗСУ.
Військова кар’єра Мрачковського Уберта закінчилась на посаді снайпера підрозділу у складі 8-го окремого полку спеціального призначення, коли його було вбито у віці 33-х років.
Указом Президента України № 590/2021 «Про відзначення державними нагородами України» від 21.11.2021 року за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкове виконання військового обов'язку був вже посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІ ступеня.
І хоч життєвий шлях Мрачковського Уберта рано обірвався, за цей час він як солдат не один раз ризикував своїм життям, будучи в центрі бойових подій, отримував поранення, ховав своїх друзів, але щоразу повертався до свого призначення – захисту України, завжди був хоробрим і сміливим і заряджав інших вірою в хороше майбутнє держави.
«Україна втратила Воїна. Він назавжди залишаться у списках військової частини і нашій пам’яті. Воїн виграв свою війну і віддав данину нашій спільній Перемозі. Наш борг перед ним – продовжувати боротьбу за свободу України, розвиватися і ставати міцнішими!» – повідомила у день смерті військового пресслужба командування Сил спеціальних операцій Збройних сил України.
Наш борг перед Убертом не просто продовжувати боротьбу за свободу України, а й пам’ятати про тих, хто вже виконав цю свою місію, поклавши життя заради нас.
З огляду на великий вклад Мрачковського Уберта в збереження територіальної цілісності та незалежності України, вважаємо, що місто Хмельницький повинно пам’ятати свого героя, який не один рік оберігав державний кордон України, а саме тому, задля шанування пам’яті Уберта як визначного військослужбовця, задля нагадування мешканцям міста про те, в який час ми живемо та хто бореться за мирне небо над нашими головами, звертаємось до Вас із петицією перейменувати вулицю Володимира Вайсера на честь Мрачковського Уберта Валерійовича.
Щодо можливості перейменування вулиці в місті Хмельницькому.
Згідно із підпунктом «є» пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», символіка комуністичного тоталітарного режиму - символіка, що включає: назви областей, районів, населених пунктів, районів у містах, скверів, бульварів, вулиць, провулків, узвозів, проїздів, проспектів, площ, майданів, набережних, мостів, інших об’єктів топоніміки населених пунктів, підприємств, установ, організацій, у яких використані імена або псевдоніми осіб, які обіймали керівні посади в комуністичній партії (посаду секретаря районного комітету і вище), вищих органах влади та управління СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних або автономних радянських республік, працювали в радянських органах державної безпеки, а також назви СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних або автономних радянських республік та похідні від них, назви, пов’язані з діяльністю комуністичної партії (включаючи партійні з’їзди), річницями Жовтневого перевороту 25 жовтня (7 листопада) 1917 року, встановленням радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, переслідуванням учасників боротьби за незалежність України у XX столітті (крім назв, пов’язаних з опором та вигнанням нацистських окупантів з України або з розвитком української науки та культури). Згідно із ч. 1 ст. 4 цього Закону, виготовлення, поширення, а також публічне використання символіки комуністичного тоталітарного режиму, символіки націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму, у тому числі у вигляді сувенірної продукції, публічне виконання гімнів СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних та автономних радянських республік або їх фрагментів на всій території України заборонено.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать такі власні (самоврядні) повноваження: підготовка і внесення на розгляд ради питань щодо найменування (перейменування) вулиць, провулків, проспектів, площ, парків, скверів, мостів та інших споруд, розташованих на території відповідного населеного пункту, повідомлення про прийняті рішення з таких питань адміністратора інформаційної системи Міністерства юстиції України, з питань найменування (перейменування) вулиць, провулків, проспектів, площ тощо - національного оператора поштового зв’язку, органу ведення Державного реєстру виборців.
Станом на дату подання звернення у Хмельницькому існують вулиці: Володимира Вайсера - радянського офіцера, Героя Радянського Союзу, Миколи Гастелло - радянського льотчика часів Другої світової війни, Героя Радянського Союзу, Маршала Красовського - радянського військового діяча, маршала авіації, Героя Радянського Союзу, Маршала Пересипкіна - радянського діяча, народного комісара зв'язку СРСР, маршала військзв'язку, Генерала Румянцева - російського державного діяча полководця, Генерала Карбишева - російського та радянського військового, генерал-лейтенанта інженерних військ, Максима Горького, Кутузова Михайла, Михайла Лєрмонтова та інші вулиці названі в честь російських чи радянських діячів.
Позитивна практика перейменування вулиць на честь загиблих на Сході України військових є в багатьох великих містах: наприклад, це Львів (вулиця генерал-майора Сергія Кульчицького), Запоріжжя (вулиця Богдана Завади), Бердичів (провулок Олександра Венгера, вулиця Сергія Сідлецького, вулиця Сергія Ковтуна, вулиця Юрія Панасюка, вулиця Олександра Ковальчука). Такі ж перейменування відбуваються по всій Україні: прифронтове селище Зайцеве Бахмутського району Донецької області (три вулиці перейменовані на честь українських військових – Дмитра Годзенка, Ярослава Журавля та Дмитра Красногрудя), село Малехів Жовківського район Львівської області (перейменування вулиці на честь Тараса Дороша), селище Михайло-Коцюбинське Чернігівської області (перейменовано дві вулиці на честь Володимира Брешинського та Івана Томилко), місто Чуднів (вулицю перейменовано на честь Івана Рудницького) тощо. Хмельницький теж може іти в крок із цими населеними пунктами та вшановувати пам’ять своїх героїв, між тим нагадуючи людям, скільки хмельничан сміливо і безстрашно поклали своє життя за Україну.
Між тим, президент України, Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами у жовтні 2019 року зазначив, що, на його думку, вулиці в Україні варто називати іменами героїв-сучасників, а не лише іменами Степана Бандери чи Тараса Шевченка. Як казав президент: «У цілому про це питання я вже казав неодноразово. Реально, у нас дуже багато героїв України. Мені здається, що кожну вулицю треба називати різними героями. У нас їх дуже багато. Герой – це кожна людина, яка зробила цю країну незалежною, яка зробила цю країну відомою, завдяки якій її знають туристи».
З огляду на вище викладене, вважаємо, що є всі підстави для перейменування вулиці Володимира Вайсера на вулицю Уберта Мрачковського, українського військового, який загинув, захищаючи державу та місто, зокрема.
Просимо Вас розглянути нашу петицію та надати відповідь про можливість перейменування вулиці Володимира Вайсера у місті Хмельницькому на вулицю Уберта Мрачковського, українського військового, який загинув, захищаючи державу.
Та перед цим Мрачковський Уберт пройшов довгий військовий шлях.
В 2014 році він брав участь у боях за Савур-Могилу у складі 51-шої окремої гвардійської механізованої бригади. Був у полоні майже два тижні. Їхній підрозділ більше місяця утримував Савур-Могилу, звідки вони були змушені відступити під тиском сепаратистів. Під час виконання завдання був поранений, проте після одужання — повернувся на фронт. У цьому ж році був учасником боїв за Мар’їнку. Під час боїв за Донецький аеропорт у селі Піски як снайпер прикривав українські танки. У 2015 році у складі тієї ж 51-ї окремої механізованої бригади брав участь у боях під Волновахою.
У 2015 році брав участь у боях за Дебальцеве, так званому «дебальцевському котлі», у складі 128-шої окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади. Отримав поранення при виході з Дебальцева.
За особисту мужність, сумлінне та бездоганне служіння Українському народові, зразкове виконання військового обов’язку 3 листопада 2015 року Указом Президента України від 03.11.2015 року №622/2015 «Про відзначення державними нагородами України» був нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.
Указом Президента України від 17 лютого 2016 року №53/2016 нагороджений відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції».
Наказом Міністра оборони України від 08 жовтня 2019 року №560 нагороджений нагрудним знаком «Знак пошани».
Наказом Головнокомандувача Збройних Сил України від 10 серпня 2020 року Мрачковського Уберта відзначено почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України «За взірцевість у військовій службі» ІІІ ступеня.
20 липня 2021 року нагороджений Грамотою Хмельницької міської ради за сумлінне виконання військового обов’язку, вагомий особистий внесок у підтримку бойової і мобілізаційної готовності, високу професійну майстерність, зразкову військову дисципліну, вірність Присязі та з нагоди відзначення Дня Сил спеціальних операцій ЗСУ.
Військова кар’єра Мрачковського Уберта закінчилась на посаді снайпера підрозділу у складі 8-го окремого полку спеціального призначення, коли його було вбито у віці 33-х років.
Указом Президента України № 590/2021 «Про відзначення державними нагородами України» від 21.11.2021 року за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкове виконання військового обов'язку був вже посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІ ступеня.
І хоч життєвий шлях Мрачковського Уберта рано обірвався, за цей час він як солдат не один раз ризикував своїм життям, будучи в центрі бойових подій, отримував поранення, ховав своїх друзів, але щоразу повертався до свого призначення – захисту України, завжди був хоробрим і сміливим і заряджав інших вірою в хороше майбутнє держави.
«Україна втратила Воїна. Він назавжди залишаться у списках військової частини і нашій пам’яті. Воїн виграв свою війну і віддав данину нашій спільній Перемозі. Наш борг перед ним – продовжувати боротьбу за свободу України, розвиватися і ставати міцнішими!» – повідомила у день смерті військового пресслужба командування Сил спеціальних операцій Збройних сил України.
Наш борг перед Убертом не просто продовжувати боротьбу за свободу України, а й пам’ятати про тих, хто вже виконав цю свою місію, поклавши життя заради нас.
З огляду на великий вклад Мрачковського Уберта в збереження територіальної цілісності та незалежності України, вважаємо, що місто Хмельницький повинно пам’ятати свого героя, який не один рік оберігав державний кордон України, а саме тому, задля шанування пам’яті Уберта як визначного військослужбовця, задля нагадування мешканцям міста про те, в який час ми живемо та хто бореться за мирне небо над нашими головами, звертаємось до Вас із петицією перейменувати вулицю Володимира Вайсера на честь Мрачковського Уберта Валерійовича.
Щодо можливості перейменування вулиці в місті Хмельницькому.
Згідно із підпунктом «є» пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», символіка комуністичного тоталітарного режиму - символіка, що включає: назви областей, районів, населених пунктів, районів у містах, скверів, бульварів, вулиць, провулків, узвозів, проїздів, проспектів, площ, майданів, набережних, мостів, інших об’єктів топоніміки населених пунктів, підприємств, установ, організацій, у яких використані імена або псевдоніми осіб, які обіймали керівні посади в комуністичній партії (посаду секретаря районного комітету і вище), вищих органах влади та управління СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних або автономних радянських республік, працювали в радянських органах державної безпеки, а також назви СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних або автономних радянських республік та похідні від них, назви, пов’язані з діяльністю комуністичної партії (включаючи партійні з’їзди), річницями Жовтневого перевороту 25 жовтня (7 листопада) 1917 року, встановленням радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, переслідуванням учасників боротьби за незалежність України у XX столітті (крім назв, пов’язаних з опором та вигнанням нацистських окупантів з України або з розвитком української науки та культури). Згідно із ч. 1 ст. 4 цього Закону, виготовлення, поширення, а також публічне використання символіки комуністичного тоталітарного режиму, символіки націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму, у тому числі у вигляді сувенірної продукції, публічне виконання гімнів СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних та автономних радянських республік або їх фрагментів на всій території України заборонено.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать такі власні (самоврядні) повноваження: підготовка і внесення на розгляд ради питань щодо найменування (перейменування) вулиць, провулків, проспектів, площ, парків, скверів, мостів та інших споруд, розташованих на території відповідного населеного пункту, повідомлення про прийняті рішення з таких питань адміністратора інформаційної системи Міністерства юстиції України, з питань найменування (перейменування) вулиць, провулків, проспектів, площ тощо - національного оператора поштового зв’язку, органу ведення Державного реєстру виборців.
Станом на дату подання звернення у Хмельницькому існують вулиці: Володимира Вайсера - радянського офіцера, Героя Радянського Союзу, Миколи Гастелло - радянського льотчика часів Другої світової війни, Героя Радянського Союзу, Маршала Красовського - радянського військового діяча, маршала авіації, Героя Радянського Союзу, Маршала Пересипкіна - радянського діяча, народного комісара зв'язку СРСР, маршала військзв'язку, Генерала Румянцева - російського державного діяча полководця, Генерала Карбишева - російського та радянського військового, генерал-лейтенанта інженерних військ, Максима Горького, Кутузова Михайла, Михайла Лєрмонтова та інші вулиці названі в честь російських чи радянських діячів.
Позитивна практика перейменування вулиць на честь загиблих на Сході України військових є в багатьох великих містах: наприклад, це Львів (вулиця генерал-майора Сергія Кульчицького), Запоріжжя (вулиця Богдана Завади), Бердичів (провулок Олександра Венгера, вулиця Сергія Сідлецького, вулиця Сергія Ковтуна, вулиця Юрія Панасюка, вулиця Олександра Ковальчука). Такі ж перейменування відбуваються по всій Україні: прифронтове селище Зайцеве Бахмутського району Донецької області (три вулиці перейменовані на честь українських військових – Дмитра Годзенка, Ярослава Журавля та Дмитра Красногрудя), село Малехів Жовківського район Львівської області (перейменування вулиці на честь Тараса Дороша), селище Михайло-Коцюбинське Чернігівської області (перейменовано дві вулиці на честь Володимира Брешинського та Івана Томилко), місто Чуднів (вулицю перейменовано на честь Івана Рудницького) тощо. Хмельницький теж може іти в крок із цими населеними пунктами та вшановувати пам’ять своїх героїв, між тим нагадуючи людям, скільки хмельничан сміливо і безстрашно поклали своє життя за Україну.
Між тим, президент України, Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами у жовтні 2019 року зазначив, що, на його думку, вулиці в Україні варто називати іменами героїв-сучасників, а не лише іменами Степана Бандери чи Тараса Шевченка. Як казав президент: «У цілому про це питання я вже казав неодноразово. Реально, у нас дуже багато героїв України. Мені здається, що кожну вулицю треба називати різними героями. У нас їх дуже багато. Герой – це кожна людина, яка зробила цю країну незалежною, яка зробила цю країну відомою, завдяки якій її знають туристи».
З огляду на вище викладене, вважаємо, що є всі підстави для перейменування вулиці Володимира Вайсера на вулицю Уберта Мрачковського, українського військового, який загинув, захищаючи державу та місто, зокрема.
Просимо Вас розглянути нашу петицію та надати відповідь про можливість перейменування вулиці Володимира Вайсера у місті Хмельницькому на вулицю Уберта Мрачковського, українського військового, який загинув, захищаючи державу.
Категорія
БЛАГОУСТРІЙ МІСТА ТА БУДІВНИЦТВОСтаном на 16 жовтня петицію підписали 205 осіб з 500 необхідних.