Сирота Тарас, наче мауглі по-луцьки, облаштував домівку з підручних матеріалів у заростях біля мосту на вулиці Ківерцівській в обласному центрі. До таких методів вдався хлопець, коли платити за комунальні послуги й оренду помешкання стало неможливо. Втім, його дії назвали незаконними й приїхали під вікна з важкою технікою. Історія одинака не лишає байдужим, адже доля дала йому важкі випробування вже на третій рік життя. Тоді мати віддала хлопця у соціальний центр на Тернопільщині, нібито через хворобу серця у дитини. Дитячі будинки, інтернати – таким було дитинство у Тараса Врублевського. Досягнувши повноліття, юнак опинився на вулиці, адже на цьому етапі опіка державою завершилася. Перше, чим зайнявся Тарас, – це пошуками своєї мами. Втім, зустріч була для юнака надто болісною – його не захотіли прийняти. І кращої долі хлопець почав шукати в іншому населеному пункті. У Луцьку Тарас вже живе 4 роки. Спочатку він платив за оренду житла, що винаймав, втім, коли вартість комунальних послуг підвищилася в рази, то сума для нього стала непідйомною. І вже з весни минулого року він почав зводити свою халабуду з підручних матеріалів – у місці, де ніхто не живе й нікому на заважатиме. Працює Тарас двірником при ЖКП № 11, має аж 5 ділянок, за якими доглядає. Обжився хлопець і хазяйством: підібрав з вулиці цуценя й 5 котиків, бо сам знає, як бути без даху над головою. Щоб не замерзнути у мінусову температуру, Тарас збудував піч. А приймати душ ходить до дружелюбних пенсіонерок із…
Повний текст петиції — за QR-кодом нижче або за посиланням.