Оберіть вашу громаду
Скасувати
+ ще 401 громадa!
Перейменувати вулицю Фабричну в м. Рівне, в честь, молодшого сержанта 68-ої окремої єгерської бригади, Богдана Нікітіна
Я Уляна Сорока, дівчина Нікітіна Богдана Федоровича. Прошу розгляну дану петицію та перейменувати вулицю Фабричну. Я вважаю, що буде символічно назвати дану вулицю в мікрорайоні «Північний», адже саме з того району розпочалась історія Богдана: там пройшло дитинство, юність, все життя до повномасштабного вторгнення; саме туди Богдан і повертався у відпустку, під час повномасштабного вторгнення до свого Батька. Там пройшли 29 років життя Богдана, а тепер залишається Памʼять… І доречно було б назвати вулицю іменем Богдана Нікітіна, молодшого сержанта 68-ої окремої єгерської бригади ім. Олекси Довбуша.
Народився Богдан у м. Рівне, 27 листопада 1992 року. Закінчивши 22 школу, здобув освіту кухаря в ДПТНЗ «Острозьке ВПУ». Працював у Рівному, а за тим вдосконалював свої вміння за кордоном — у закладах Чехії та Словаччини. Ставив кухню та розробляв меню в декількох закладах м. Рівне.
З початком повномасштабного вторгнення, Богдан не роздумуючись, вирішив піти до лав Збройних Сил України та захищати свою Батьківщину від клятого ворога зі зброєю в руках, не маючи до того абсолютно ніяких військових знань. Спочатку був у Львівській області на навчанні, а згодом сформували у 115-у окрему механізовану бригаду. Разом із своїми побратимами тримав оборону Сєвєродонецька, де тривали жорстокі бої.
В Сєвєродонецьку після масштабного обстрілу (на передові позиції, де знаходився Богдан прилетіло близько 50 мін; тоді було друге день народження Богдана, він чудом залишився живий), потрапив до лікарні з контузією, але всеодно хотів повернутись до своїх побратимів у стрій, щоб бути разом із ними.
Будучи там, в тому пеклі Богдан писав: «Ми за життя, яке не цінують в безпеці. Тут все по-іншому, я довіряю і мені довіряють. Брати.»
«Я не міг сидіти, і боятись, а вдруг мене заберуть. Навпаки я цього хотів, я їх ненавиджу. Я пішов, щоб в мене вдома цього не було, що я бачу тут.» - говорив Богдан, вийшовши з оточеного міста.
Також разом із побратимами тримали оборону Лисичанська, а згодом перевели до 68-ої окремої єгерської бригади, де був снайпером при розвідці, але вже на іншому гарячому напрямку, на Вугледарському.
Богдан був надзвичайно турботливим, навіть у найважчі дні, крім того, що тримав зброю, ще встигав приготовити побратимам щось смачненьке.
Загинув 14 вересня 2022 року поблизу села Богоявленка, Донецької області, від прямого попадання артилерійського снаряду в автомобіль.
Народився Богдан у м. Рівне, 27 листопада 1992 року. Закінчивши 22 школу, здобув освіту кухаря в ДПТНЗ «Острозьке ВПУ». Працював у Рівному, а за тим вдосконалював свої вміння за кордоном — у закладах Чехії та Словаччини. Ставив кухню та розробляв меню в декількох закладах м. Рівне.
З початком повномасштабного вторгнення, Богдан не роздумуючись, вирішив піти до лав Збройних Сил України та захищати свою Батьківщину від клятого ворога зі зброєю в руках, не маючи до того абсолютно ніяких військових знань. Спочатку був у Львівській області на навчанні, а згодом сформували у 115-у окрему механізовану бригаду. Разом із своїми побратимами тримав оборону Сєвєродонецька, де тривали жорстокі бої.
В Сєвєродонецьку після масштабного обстрілу (на передові позиції, де знаходився Богдан прилетіло близько 50 мін; тоді було друге день народження Богдана, він чудом залишився живий), потрапив до лікарні з контузією, але всеодно хотів повернутись до своїх побратимів у стрій, щоб бути разом із ними.
Будучи там, в тому пеклі Богдан писав: «Ми за життя, яке не цінують в безпеці. Тут все по-іншому, я довіряю і мені довіряють. Брати.»
«Я не міг сидіти, і боятись, а вдруг мене заберуть. Навпаки я цього хотів, я їх ненавиджу. Я пішов, щоб в мене вдома цього не було, що я бачу тут.» - говорив Богдан, вийшовши з оточеного міста.
Також разом із побратимами тримали оборону Лисичанська, а згодом перевели до 68-ої окремої єгерської бригади, де був снайпером при розвідці, але вже на іншому гарячому напрямку, на Вугледарському.
Богдан був надзвичайно турботливим, навіть у найважчі дні, крім того, що тримав зброю, ще встигав приготовити побратимам щось смачненьке.
Загинув 14 вересня 2022 року поблизу села Богоявленка, Донецької області, від прямого попадання артилерійського снаряду в автомобіль.
ВІДПОВІДЬ НА ЕЛЕКТРОННУ ПЕТИЦІЮ
На Ваше звернення (від 12.12.2023 вх.№ЕП-4/23, петиція, що набрала необхідну кількість голосів) щодо перейменування вулиці Фабричної в м.Рівному на честь молодшого сержанта 68-ої окремої єгерської бригади ЗСУ Богдана Нікітіна, який загинув під час російсько-української війни, повідомляємо, що питання розгляне Комісія з питань найменування міських об’єктів топоніміки, встановлення пам’ятних знаків, меморіальних, анотаційних дощок на території Рівненської міської територіальної громади. Про результати розгляду Вас буде повідомлено додатково.
Категорія
БЛАГОУСТРІЙ МІСТА ТА БУДІВНИЦТВОПетицію підписали 254 особи з 250 необхідних.