Я Уляна Сорока, дівчина Нікітіна Богдана Федоровича. Прошу розгляну дану петицію та перейменувати вулицю Фабричну. Я вважаю, що буде символічно назвати дану вулицю в мікрорайоні «Північний», адже саме з того району розпочалась історія Богдана: там пройшло дитинство, юність, все життя до повномасштабного вторгнення; саме туди Богдан і повертався у відпустку, під час повномасштабного вторгнення до свого Батька. Там пройшли 29 років життя Богдана, а тепер залишається Памʼять… І доречно було б назвати вулицю іменем Богдана Нікітіна, молодшого сержанта 68-ої окремої єгерської бригади ім. Олекси Довбуша. Народився Богдан у м. Рівне, 27 листопада 1992 року. Закінчивши 22 школу, здобув освіту кухаря в ДПТНЗ «Острозьке ВПУ». Працював у Рівному, а за тим вдосконалював свої вміння за кордоном — у закладах Чехії та Словаччини. Ставив кухню та розробляв меню в декількох закладах м. Рівне. З початком повномасштабного вторгнення, Богдан не роздумуючись, вирішив піти до лав Збройних Сил України та захищати свою Батьківщину від клятого ворога зі зброєю в руках, не маючи до того абсолютно ніяких військових знань. Спочатку був у Львівській області на навчанні, а згодом сформували у 115-у окрему механізовану бригаду. Разом із своїми побратимами тримав оборону Сєвєродонецька, де тривали жорстокі бої. В Сєвєродонецьку після масштабного обстрілу (на передові позиції, де знаходився Богдан прилетіло близько 50 мін; тоді було друге день народження Богдана, він чудом залишився живий), потрапив до…
Повний текст петиції — за QR-кодом нижче або за посиланням.