Оберіть вашу громаду
+ ще 453 громади!
У справі відновлення історичного герба міста Самбора
Місто Самбір має один із найдавніших українських міських гербів. Герб з оленем і стрілою відомий ще з печаток міста 1533 р. (наскільки можна судити з манери виконання печатки, то і раніше - десь з ХІV-ХV ст.).
Своїм зверненням до Самбірської міської ради за № 50 від 17 травня 2016 р. голова Українського геральдичного товариства, доктор історичних наук А.Гречило аргументовано пояснив необхідність повернення Гербу міста Самбора його історичного вигляду.
Рішенням сесії Самбірської міської ради від 17 квітня 2003 р. за № 20 було затверджено символи міста, опрацьовані на основі історичного герба. Проте 2007 р. до них були внесені зміни - стрілу вилучили під надуманими причинами, що нібито вона має якийсь «антиукраїнський» характер.
Мабуть немає потреби пояснювати, що олень ніколи не був і не є якимось винятковим українським національним знаком, тому подібні вигадки безпідставні. Як і безпідставна надмірна довірливість до політичних міфів про королеву Бону (герб уживався ще до її появи у Самборі). Не відповідає дійсності й твердження, що в геральдиці не зустрічаються поранені тварини — ці сюжети традиційно пов’язані з мотивами полювання і пробиті стрілами чи списами звірі фігурують на різних гербах німецьких, чеських, угорських, австрійських та інших міст. Зрештою, зображення оленя досить поширене у місцевих символах в Україні, а самобутність самбірського герба якраз і полягала в тому, що звір поданий зі стрілою. Тай зміст цього знака зовсім інший: вже понад півтисячоліття біжить у самбірському гербі поранений олень як символ незламності духу, боротьби за життя, твердості характеру, так і місто Самбір, незважаючи на століття чужоземного панування, війни, руйнування, зберегло свій український характер і традицію.
Виходячи з наведеного рекомендується відновити давній символ Самбора, повернувши до нього стрілу.
Аргументи до «Петиції 2020»
Ґрунтовно пояснював суть зображеного на Гербі Самбора Гречило Андрій Богданович - провідний науковий співробітник Львівського відділення Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. Грушевського Національної академії наук. Доктор історичних наук. Доцент кафедри Давньої історії України та архівознавства Львівського національного університету ім. І. Франка, викладач Українського католицького університету у Львові. Голова Українського геральдичного товариства. Член Міжнародної академії геральдики (AIH). Голова комісії спеціальних історичних дисциплін Наукового товариства ім. Т. Шевченка в Україні. Член Комісії державних нагород і геральдики при Президентові України. Редактор вісника “Знак”, бюлетня “Гардаріки” та “Генеалогічних записок Українського геральдичного товариства”.
Автор наукових праць, присвячених геральдиці Самбора:
Символи міста Самбора // Дрогобицький краєзнавчий збірник / ред. Тимошенко Л. та ін. – Дрогобич, 2003. – Вип. VІІ. – С. 477-483.
Прапор самбірських райців ХVІІ ст. у Державній збірці трофеїв Військового музею у Стокгольмі // Ґардаріки/Garðariki. – Львів, 2007. – Вип. 1. – С. 19-23.
Герб і прапор Самбірського району // Знак. – 2002. – Ч. 28. – С. 1.
А.Гречило є одним з найавторитетніших науковців, який за покликом душі і розуму провів незлічену кількість часу в роботі з першоджерелами в архівах України і багатьох країн світу в пошуках історично правдивих першоджерел і його точка зору є достатньо авторитетна і аргументована.
Він сказав: «Проведені нами пошукові роботи в польських архівах дали змогу виявити найдавнішу відому печатку Самбора на документі за 1533 р. На печатці діаметром 25 мм зображений у щиті олень з пробитою стрілою шиєю, а по колу йде частково затертий латиномовний напис "Печатка [...] міста Самбора", виконаний готичним письмом, що дуже характерне для печаток з ХІV-ХV ст. Цікаво, що вже на документі з 1571 р. маємо іншу печатку з подібним зображенням та латиномовним написом "Печатка райців самбірських", але тип шрифта вже відповідає ХVІ ст. Зрештою, про оленя з пробитою стрілою шиєю згадує у написаному 1561 р. вірші Григорій Самбірчик, а в "Книзі привілеїв міста Самбора" був датований 1562 р. малюнок міського герба, на якому також зображено оленя, що біжить праворуч (геральдично, тобто вліво від глядача) зі стрілою в шиї.
Ще більше матеріалів приносить нам ХVІІ ст. Серед документів Центрального державного історичного архіву України у Львові виявлено низку печаток Самбора, зокрема з 1666 року. Вона цікава тим, що містить дату її виготовлення. Зображення печатки аналогічне - олень біжить праворуч зі стрілою в шиї. Дещо більший розмір (36,5 мм) дав змогу граверу зобразити ще й натуралістичні деталі: деревце позаду оленя, кущики, траву. Відтискалася печатка традиційним для середньовіччя методом - на документ наливався розтоплений віск, накривався клаптиком паперу, а вже на папері відтискався відбиток. Печатка 1666 р. має латинський напис "Печатка райців міста с[вященної] к[оролівської] м[илості] Нового Самбора 1666". Толока цієї печатки, виконана зі срібла, ще зберігалася у самбірському магістраті до Другої світової війни. На жаль, подальша її доля не відома.
Після захоплення Галичини 1772 р. Австрійською імперією Самбіp надалі використовував свій знак. У привілеї цісаря Йосифа II від 26 червня 1788 р. на підтвердження прав міста був зафіксований і давній герб. Його кольоровий малюнок в натуралістичній манері подано на цісарському дипломі: олень біжить по зеленій траві у синьому полі, шия пробита стрілою з червоним оперенням. Щит увінчувала королівська корона, що мала вказувати на тогочасний статус "вільного королівського міста". Таке кольорове вирішення герба маємо згодом у австрійських гербовниках, на різних міських печатках, на малюнках, таким був міський символ аж до 1939 р.
Щодо кольору оперення стріли – то кольористика герба з’являється лише з зазначеним описом у цісарському привілеї. Але ж Гербу вже було майже 400 років. Вважаю це чистим співпадінням, але якщо розмірковувати, то ці кольори скоріше відповідають кольорам австрійським, а не поневоленої і розділеної на той час всього 10 років тому Австрією Польщі. І це буде черговою байкою-легендою! Тим більше, дивись опис прапора Самбора, що знаходиться як трофей в архіві Швеції нижче – стріла чорна!!!!
У ХІХ ст. з'являються спроби пов'язати сюжет герба з легендою про полювання біля Самбора королеви Бони. Однак ці намагання мали виразний політичний підтекст, а сама легенда була витвором пізнішого часу. Зрештою, королеві було на час отримання права на Самбір уже більше 50-ти років, чи могла вона так вправно полювати в цьому віці. Та й достовірних відомостей її перебування в Самборі теж не існує. Найдавніші міські печатки свідчать, що герб мав би існувати значно раніше до королювання Бони.
Якщо ходить про те, що багатьом видається – раз стріла поцілила в шию, неодмінно олень має впасти, то ж більше 600 років не впав і лише 2007 року його переконали, що він може впасти. І скористались цим – спотворили автентичність, самобутність історичного Герба.
Графіка Герба Самбора не містить елементів наруги над твариною, не символізує смерть, не має в собі антиукраїнських мотивів і не принижує гідність жодного мешканця краю любої національності.
Під час проведення пошуково-дослідницьких робіт весною 2005 р. у Військовому музеї в Стокгольмі (Armemuseum) нам вдалося виявити серед неідентифікованих пам'яток Державної збірки трофеїв (Statens Trofesamling) прапор із зображенням символів Самбора. Це відкриття дало змогу доповнити групу українських вексилологічних реліквій, які тут зберігаються (прапори Львова, Сокаля та низка різних козацьких хоругов), ще однією.
"Виписка із замальовок трофеїв Гофмана та Юнсона.
Польський штандарт чи драгунська хоругва періоду Августа ІІ.
Трофейна група - драгунська хоругва.
Малюнок виконав Гофман.
Вигляд з лицевого боку: Біла, центральна частина - посередині полотнища Богородиця, сидячи, в натуральної барви одежі та світло-блакитному плащі, а також у золотій відкритій короні на голові. Вона тримає в правій руці золотий жезл, а на лівому рамені - дитя в такій же короні й із блакитною державою в правиці. Напис: VEXILVM CONSOLARE (мал. 1).
Зворотна сторона: На зеленій землі з двома деревами біжить вправо олень натуральної барви. Його шия пробита чорною стрілою (мал. 2). Зверніть увагу – чорною!!! Це 1656 рік – 130 років до того, як з’явилось червоне оперення і біла стріла на привілеї цісаря австрійського та кілька десятків років після королеви Бони. Це ще одне підтвердження, що навколо Герба дуже багато неправдивих легенд, які слід спростовувати, використовуючи історичні першоджерела. Дякуємо шведам!!!
Древко прапора, мальоване спіралеподібно червоною та білою фарбою (зворотна сторона - червоною та жовтою).
Будь-які сумніви про приналежність прапора саме Самбору відпадають, якщо порівняти аналогічні натуралістичні зображення з прапора та печаток міста XVII ст., на яких олень біжить по вкритій травою землі, а позаду нього ростуть дерева. Цікаво, що й напис на лицевій стороні прапора має подібну формулу, як і згадані печатки: " VEXILVM CONSOLARE 1 [...]" ("прапор райців 1 [...]"), "SIGILLVM CONSVLARE SAMBUR [...]" ("раецька печатка Самбора [... ]") та " SIGILLVM CONSVLARE CIVITATIS S R M NОVАЕ SAMBOR. 1666" ("печатка райців міста с[вящeнної] королівської] м[илості] Нового Самбора 1666", мал. 3). Ймовірно, що цей прапор був виготовлений коштом одного з самбірських райців, тому й мав саме такий напис. Кінець напису стерся, хоча можна розрізнити дві перші цифри " 16"'. Очевидно, що це була дата виготовлення раєцького прапора. Прапора, який шанувала вся громада Самбора, і латинники, і православні, і греко-католики, люди всіх національностей, які проживали в місті.
Отже, Герб Самбора із зображенням оленя з пробитою стрілою шиєю є доволі унікальним за своєю символікою й не має аналогів у європейській геральдиці3.
Забравши стрілу з Герба, міська рада перевела його в ряд багатьох десятків гербів з зображенням оленя, знищивши його оригінальність, зміст, перервавши діалог поколінь. Так він і залишиться «одним з», а не винятковим Гербом міста з 777 річною історією.
Рішення самбірської міської ради 2007 року вважаю помилковим і таким, що ганьбить місто, а тому повинне бути відміненим».
У декого з самбірчан збереглись документи, скріплені печаткою з елементами герба міста, на яких відсутня стріла. Це, як правило, нотаріальні документи, а вони затверджувались печаткою судочинного органу. Ось що пояснює А.Гречило: «За середньовічною традицією міст з магдебурзьким правом судочинний орган - лава - використовував власну печатку, а за свій символ брав видозмінений міський герб чи його елемент. Подібну практику маємо у Львові, Городку, Яворові, Дрогобичі та інших містах. Найдавніший відбиток лавничої печатки Самбора виявлено на документах за 1585 р., але характер літер і зображення вказує на ХV ст., як час її виготовлення. Ця печатка, виконана з великою майстерністю, містить зображення лише голови оленя, до того ж оберненої вліво (в геральдиці це навпаки до нашого сприйняття). Цікаво, що в ХVІІ ст. самбірські лавники, виготовляючи нову печатку, наблизили її сюжет до зображення міського герба: верхня частина оленя з передніми ногами обернена вже праворуч, стріла стирчить у шиї. Печатка теж датована, хоча прочитуються тільки дві перші цифри - 16.»
Наше звернення перш за все до депутатів міської ради. Вам, напевно, прийдеться вирішувати це доленосне питання для Самбора. Не піддайтесь ура-патріотичному здвигу, почуйте голос наших попередників через графіку Герба, зрозумійте, що і до нас були палкі патріоти свого краю і міста. Але подібного питання не піднімали ні В.Кобільник з його глибинним розумінням патріотизму, ні інші засновники «Бойківщини» і ще велика кількість поважних людей Самбора.
Спростовуймо і пояснюймо людям хибність багатьох легенд і байок, пам’ятаймо, що значна частина з них була підкинута свідомо для розбрату на національному ґрунті, не реанімуймо і не поглиблюймо його.
З вище наведеного: слід повернути Самбірському Гербу не тільки стрілу, а й зображення дерев та природне забарвлення оленя, щоб відновити сакральність зображень, яку заклали в ньому наші пращури!
Будьмо гідними нащадками своїх пращурів.
Ініціативна група «Громадське слухання щодо відновлення Герба м.Самбора до історичного вигляду»
Своїм зверненням до Самбірської міської ради за № 50 від 17 травня 2016 р. голова Українського геральдичного товариства, доктор історичних наук А.Гречило аргументовано пояснив необхідність повернення Гербу міста Самбора його історичного вигляду.
Рішенням сесії Самбірської міської ради від 17 квітня 2003 р. за № 20 було затверджено символи міста, опрацьовані на основі історичного герба. Проте 2007 р. до них були внесені зміни - стрілу вилучили під надуманими причинами, що нібито вона має якийсь «антиукраїнський» характер.
Мабуть немає потреби пояснювати, що олень ніколи не був і не є якимось винятковим українським національним знаком, тому подібні вигадки безпідставні. Як і безпідставна надмірна довірливість до політичних міфів про королеву Бону (герб уживався ще до її появи у Самборі). Не відповідає дійсності й твердження, що в геральдиці не зустрічаються поранені тварини — ці сюжети традиційно пов’язані з мотивами полювання і пробиті стрілами чи списами звірі фігурують на різних гербах німецьких, чеських, угорських, австрійських та інших міст. Зрештою, зображення оленя досить поширене у місцевих символах в Україні, а самобутність самбірського герба якраз і полягала в тому, що звір поданий зі стрілою. Тай зміст цього знака зовсім інший: вже понад півтисячоліття біжить у самбірському гербі поранений олень як символ незламності духу, боротьби за життя, твердості характеру, так і місто Самбір, незважаючи на століття чужоземного панування, війни, руйнування, зберегло свій український характер і традицію.
Виходячи з наведеного рекомендується відновити давній символ Самбора, повернувши до нього стрілу.
Аргументи до «Петиції 2020»
Ґрунтовно пояснював суть зображеного на Гербі Самбора Гречило Андрій Богданович - провідний науковий співробітник Львівського відділення Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. Грушевського Національної академії наук. Доктор історичних наук. Доцент кафедри Давньої історії України та архівознавства Львівського національного університету ім. І. Франка, викладач Українського католицького університету у Львові. Голова Українського геральдичного товариства. Член Міжнародної академії геральдики (AIH). Голова комісії спеціальних історичних дисциплін Наукового товариства ім. Т. Шевченка в Україні. Член Комісії державних нагород і геральдики при Президентові України. Редактор вісника “Знак”, бюлетня “Гардаріки” та “Генеалогічних записок Українського геральдичного товариства”.
Автор наукових праць, присвячених геральдиці Самбора:
Символи міста Самбора // Дрогобицький краєзнавчий збірник / ред. Тимошенко Л. та ін. – Дрогобич, 2003. – Вип. VІІ. – С. 477-483.
Прапор самбірських райців ХVІІ ст. у Державній збірці трофеїв Військового музею у Стокгольмі // Ґардаріки/Garðariki. – Львів, 2007. – Вип. 1. – С. 19-23.
Герб і прапор Самбірського району // Знак. – 2002. – Ч. 28. – С. 1.
А.Гречило є одним з найавторитетніших науковців, який за покликом душі і розуму провів незлічену кількість часу в роботі з першоджерелами в архівах України і багатьох країн світу в пошуках історично правдивих першоджерел і його точка зору є достатньо авторитетна і аргументована.
Він сказав: «Проведені нами пошукові роботи в польських архівах дали змогу виявити найдавнішу відому печатку Самбора на документі за 1533 р. На печатці діаметром 25 мм зображений у щиті олень з пробитою стрілою шиєю, а по колу йде частково затертий латиномовний напис "Печатка [...] міста Самбора", виконаний готичним письмом, що дуже характерне для печаток з ХІV-ХV ст. Цікаво, що вже на документі з 1571 р. маємо іншу печатку з подібним зображенням та латиномовним написом "Печатка райців самбірських", але тип шрифта вже відповідає ХVІ ст. Зрештою, про оленя з пробитою стрілою шиєю згадує у написаному 1561 р. вірші Григорій Самбірчик, а в "Книзі привілеїв міста Самбора" був датований 1562 р. малюнок міського герба, на якому також зображено оленя, що біжить праворуч (геральдично, тобто вліво від глядача) зі стрілою в шиї.
Ще більше матеріалів приносить нам ХVІІ ст. Серед документів Центрального державного історичного архіву України у Львові виявлено низку печаток Самбора, зокрема з 1666 року. Вона цікава тим, що містить дату її виготовлення. Зображення печатки аналогічне - олень біжить праворуч зі стрілою в шиї. Дещо більший розмір (36,5 мм) дав змогу граверу зобразити ще й натуралістичні деталі: деревце позаду оленя, кущики, траву. Відтискалася печатка традиційним для середньовіччя методом - на документ наливався розтоплений віск, накривався клаптиком паперу, а вже на папері відтискався відбиток. Печатка 1666 р. має латинський напис "Печатка райців міста с[вященної] к[оролівської] м[илості] Нового Самбора 1666". Толока цієї печатки, виконана зі срібла, ще зберігалася у самбірському магістраті до Другої світової війни. На жаль, подальша її доля не відома.
Після захоплення Галичини 1772 р. Австрійською імперією Самбіp надалі використовував свій знак. У привілеї цісаря Йосифа II від 26 червня 1788 р. на підтвердження прав міста був зафіксований і давній герб. Його кольоровий малюнок в натуралістичній манері подано на цісарському дипломі: олень біжить по зеленій траві у синьому полі, шия пробита стрілою з червоним оперенням. Щит увінчувала королівська корона, що мала вказувати на тогочасний статус "вільного королівського міста". Таке кольорове вирішення герба маємо згодом у австрійських гербовниках, на різних міських печатках, на малюнках, таким був міський символ аж до 1939 р.
Щодо кольору оперення стріли – то кольористика герба з’являється лише з зазначеним описом у цісарському привілеї. Але ж Гербу вже було майже 400 років. Вважаю це чистим співпадінням, але якщо розмірковувати, то ці кольори скоріше відповідають кольорам австрійським, а не поневоленої і розділеної на той час всього 10 років тому Австрією Польщі. І це буде черговою байкою-легендою! Тим більше, дивись опис прапора Самбора, що знаходиться як трофей в архіві Швеції нижче – стріла чорна!!!!
У ХІХ ст. з'являються спроби пов'язати сюжет герба з легендою про полювання біля Самбора королеви Бони. Однак ці намагання мали виразний політичний підтекст, а сама легенда була витвором пізнішого часу. Зрештою, королеві було на час отримання права на Самбір уже більше 50-ти років, чи могла вона так вправно полювати в цьому віці. Та й достовірних відомостей її перебування в Самборі теж не існує. Найдавніші міські печатки свідчать, що герб мав би існувати значно раніше до королювання Бони.
Якщо ходить про те, що багатьом видається – раз стріла поцілила в шию, неодмінно олень має впасти, то ж більше 600 років не впав і лише 2007 року його переконали, що він може впасти. І скористались цим – спотворили автентичність, самобутність історичного Герба.
Графіка Герба Самбора не містить елементів наруги над твариною, не символізує смерть, не має в собі антиукраїнських мотивів і не принижує гідність жодного мешканця краю любої національності.
Під час проведення пошуково-дослідницьких робіт весною 2005 р. у Військовому музеї в Стокгольмі (Armemuseum) нам вдалося виявити серед неідентифікованих пам'яток Державної збірки трофеїв (Statens Trofesamling) прапор із зображенням символів Самбора. Це відкриття дало змогу доповнити групу українських вексилологічних реліквій, які тут зберігаються (прапори Львова, Сокаля та низка різних козацьких хоругов), ще однією.
"Виписка із замальовок трофеїв Гофмана та Юнсона.
Польський штандарт чи драгунська хоругва періоду Августа ІІ.
Трофейна група - драгунська хоругва.
Малюнок виконав Гофман.
Вигляд з лицевого боку: Біла, центральна частина - посередині полотнища Богородиця, сидячи, в натуральної барви одежі та світло-блакитному плащі, а також у золотій відкритій короні на голові. Вона тримає в правій руці золотий жезл, а на лівому рамені - дитя в такій же короні й із блакитною державою в правиці. Напис: VEXILVM CONSOLARE (мал. 1).
Зворотна сторона: На зеленій землі з двома деревами біжить вправо олень натуральної барви. Його шия пробита чорною стрілою (мал. 2). Зверніть увагу – чорною!!! Це 1656 рік – 130 років до того, як з’явилось червоне оперення і біла стріла на привілеї цісаря австрійського та кілька десятків років після королеви Бони. Це ще одне підтвердження, що навколо Герба дуже багато неправдивих легенд, які слід спростовувати, використовуючи історичні першоджерела. Дякуємо шведам!!!
Древко прапора, мальоване спіралеподібно червоною та білою фарбою (зворотна сторона - червоною та жовтою).
Будь-які сумніви про приналежність прапора саме Самбору відпадають, якщо порівняти аналогічні натуралістичні зображення з прапора та печаток міста XVII ст., на яких олень біжить по вкритій травою землі, а позаду нього ростуть дерева. Цікаво, що й напис на лицевій стороні прапора має подібну формулу, як і згадані печатки: " VEXILVM CONSOLARE 1 [...]" ("прапор райців 1 [...]"), "SIGILLVM CONSVLARE SAMBUR [...]" ("раецька печатка Самбора [... ]") та " SIGILLVM CONSVLARE CIVITATIS S R M NОVАЕ SAMBOR. 1666" ("печатка райців міста с[вящeнної] королівської] м[илості] Нового Самбора 1666", мал. 3). Ймовірно, що цей прапор був виготовлений коштом одного з самбірських райців, тому й мав саме такий напис. Кінець напису стерся, хоча можна розрізнити дві перші цифри " 16"'. Очевидно, що це була дата виготовлення раєцького прапора. Прапора, який шанувала вся громада Самбора, і латинники, і православні, і греко-католики, люди всіх національностей, які проживали в місті.
Отже, Герб Самбора із зображенням оленя з пробитою стрілою шиєю є доволі унікальним за своєю символікою й не має аналогів у європейській геральдиці3.
Забравши стрілу з Герба, міська рада перевела його в ряд багатьох десятків гербів з зображенням оленя, знищивши його оригінальність, зміст, перервавши діалог поколінь. Так він і залишиться «одним з», а не винятковим Гербом міста з 777 річною історією.
Рішення самбірської міської ради 2007 року вважаю помилковим і таким, що ганьбить місто, а тому повинне бути відміненим».
У декого з самбірчан збереглись документи, скріплені печаткою з елементами герба міста, на яких відсутня стріла. Це, як правило, нотаріальні документи, а вони затверджувались печаткою судочинного органу. Ось що пояснює А.Гречило: «За середньовічною традицією міст з магдебурзьким правом судочинний орган - лава - використовував власну печатку, а за свій символ брав видозмінений міський герб чи його елемент. Подібну практику маємо у Львові, Городку, Яворові, Дрогобичі та інших містах. Найдавніший відбиток лавничої печатки Самбора виявлено на документах за 1585 р., але характер літер і зображення вказує на ХV ст., як час її виготовлення. Ця печатка, виконана з великою майстерністю, містить зображення лише голови оленя, до того ж оберненої вліво (в геральдиці це навпаки до нашого сприйняття). Цікаво, що в ХVІІ ст. самбірські лавники, виготовляючи нову печатку, наблизили її сюжет до зображення міського герба: верхня частина оленя з передніми ногами обернена вже праворуч, стріла стирчить у шиї. Печатка теж датована, хоча прочитуються тільки дві перші цифри - 16.»
Наше звернення перш за все до депутатів міської ради. Вам, напевно, прийдеться вирішувати це доленосне питання для Самбора. Не піддайтесь ура-патріотичному здвигу, почуйте голос наших попередників через графіку Герба, зрозумійте, що і до нас були палкі патріоти свого краю і міста. Але подібного питання не піднімали ні В.Кобільник з його глибинним розумінням патріотизму, ні інші засновники «Бойківщини» і ще велика кількість поважних людей Самбора.
Спростовуймо і пояснюймо людям хибність багатьох легенд і байок, пам’ятаймо, що значна частина з них була підкинута свідомо для розбрату на національному ґрунті, не реанімуймо і не поглиблюймо його.
З вище наведеного: слід повернути Самбірському Гербу не тільки стрілу, а й зображення дерев та природне забарвлення оленя, щоб відновити сакральність зображень, яку заклали в ньому наші пращури!
Будьмо гідними нащадками своїх пращурів.
Ініціативна група «Громадське слухання щодо відновлення Герба м.Самбора до історичного вигляду»
Категорія
ІНШІСтаном на 25 січня петицію підписали 217 осіб з 500 необхідних.