ПЕРЕЙМЕНУВАТИ ВУЛИЦЮ ГЕНЕРАЛА БАТЮКА НА ЧЕСТЬ ГЕНЕРАЛА АРМІЇ УНР МАРКА БЕЗРУЧКА

​ Звертаюся до Слов’янської міської військової адміністрації Донецької області як житель міста Слов’янська. Мене, як і багатьох небайдужих громадян, бентежить той факт, що одна з великих вулиць нашого міста досі носить назву на честь радянського воєначальника Миколи Пилиповича Батюка. У сучасних умовах, коли Україна веде війну за власну незалежність проти російського імперіалізму, збереження в топоніміці міста імен діячів, пов’язаних із радянським тоталітарним режимом, виглядає щонайменше дискусійним. Микола Пилипович Батюк (1905–1943) був радянським військовим діячем, гвардії генерал-майором Червоної армії. Народився в місті Охтирка на Сумщині. Після закінчення школи працював у будівельній сфері, зокрема муляром на Тростянецькому цукровому заводі та у Харківському комунстрої. У 1927 році був призваний до Червоної армії, а з 1930 року став членом ВКП(б). Протягом служби пройшов шлях від червоноармійця до командира полку. У 1939 році брав участь у радянському вторгненні до Польщі, що стало частиною реалізації пакту Молотова—Ріббентропа. Також служив у період, коли Радянський Союз здійснював окупацію держав Балтії. Під час німецько-радянської війни командував 284-ю стрілецькою дивізією, яка відзначилася в боях за Сталінград. Його підрозділ обороняв позиції, зокрема в районі Мамаєвого кургану, а згодом брав участь у наступальних діях радянських військ. За бойові заслуги Батюк був нагороджений низкою радянських орденів і у 1943 році отримав звання генерал-майора. Помер 27 липня…