Центральна частина Тернополя має суттєву перевагу, якою не може похизуватися чимало сусідніх міст. Незважаючи на те, що старомістя зазнало нищівних руйнувань внаслідок війни, у повоєнні роки було створено ВЕЛИЧЕЗНУ пішохідну зону, яка сягала від набережної ставу до залізничного вокзалу. Наприклад вулиця Сагайдачного – давня променадна (погулянкова) частина центру, яка у повоєнні роки втратила чимало архітектурних принад, зокрема будівлю Першої тернопільської гімназії (1826р. побудови), натомість отримала невеличку площу, на якій у середині 1990-их років звели пам’ятник Івану Франку. Зараз перехрестя Валової та Сагайдачного велелюдне місце, але воно, нажаль, не має символічного значення та не є затишною зеленою зоною, оскільки облаштовані лавки розташовані на значній віддалі від дерев. Тобто ця площа, маючи цікаву і насичену історію, не має свого чітко «окресленого обличчя». Пропоную надати існучому майдану назву/ім’я (до прикладу Гімназіяльна чи інша, на розсуд тернополян) та здійснити реконструкцію прилеглої до пам’ятника Франку території, облаштувати більшу кількість лавок, створити додаткові алеї-доріжки, перепланувати закладену бруківкою ділянку, покращити стан газонів. Думаю, що Франко би тішився, якби біля нього зупинялося більше людей. Фото із сайту "Тернопіль житлово-комунальний"