Оберіть вашу громаду
Скасувати
+ ще 453 громади!
Будівництво та облаштування крематорію в Ужгороді
В Україні, сьогодні крематорії існують тільки в трьох містах, а саме: в Києві, в Харкові та в Одесі. При цьому, в Києві кремують 40% покійників, Харкові - 70%, в Одесі - 30%.
В межах містах Ужгорода розташовано 9 кладовищ, з яких майже всі закриті. Серед них, найстаріше - Кальварія. Діюче ж міське кладовище Барвінок, яке було відкрито у 1986 році - знаходиться вже за межами міста, на землях Баранинської сільської ради й займає площу більше 16 гектарів. Скільки ж померлих вже поховано на всіх 10 вищевказаних кладовищах та скільки могил збереглось - невідомо. Натомість, кладовища в Ужгороді та в навколишніх селах - займають гектари землі, однак, скільки точно, також - невідомо.
За статистикою, за увесь 2017 рік в Закарпатті померло 15 077 чоловік (з них 5 438 в містах області). Тільки за січень-березень 2018 року в Ужгороді померло 364 особи. Якщо ж припустити, що за рік, в середньому, тільки в Ужгороді помирають 1 400 - 1500 осіб, а для поховання кожного з померлих потрібно земельну ділянку приблизно 2,2м на 1,8м (або майже 4 м2), то для поховання вищевказаної кількості померлих (з урахуванням під'їзду/підходів до кожної могили, тобто ще 6 м2), потрібна земельна ділянка в розмірі 14 500 м2, або 1,45 гектарів (га) - щороку. Якщо ж абстрагуватись від вищенаведеного, то за 50 років в Ужгороді помре біля 72 500 осіб, для яких буде потрібно… 72,5 га земельної площі!
При цьому, Ужгород з населенням майже 114 000 чоловік (станом 1 квітня 2018 року) займає площу - 41, 56 км2 , або 4 156 га, Баранинська ОТГ - 12 153 га.
Все, вищевказане, без врахування ситуації, яка склалась й на кладовищах в навколишніх, з Ужгородом, селах, де й ужгородці намагаються ховати померлих родичів.
Тобто, є очевидним, що якщо в Ужгороді не запропонувати, фактично, альтернативу класичному похованню (у землю, шляхом закопування небіжчиків), а саме - кремацію померлих городян, то ситуація буде, практично, критичною, при чому - вже в найближчий час.
Кремація (від латинської cremare - палити, спалювати) - процес спалення трупів. Зазвичай проводиться як обряд перед похованням. Здійснюється в крематорії, у стародавніх суспільствах - на багатті. За сучасними європейськими правилами, після кремації прах померлого поміщається в похоронну урну і потім може бути похований різним шляхом.
При цьому, в ході прийняття рішень про будівництво та облаштування крематорію в Ужгороді, треба звернутись до історії причин виникнення кремації тіл померлих, врахувати релігійну складову, менталітет жителів обласного центру, проаналізувати діючі практики, які до цього часу не привели до виникнення місцевого крематорію й проаналізувати діяльність подібних інституцій у наших найближчих сусідів - країнах Євросоюзу.
Такі релігії, як: буддизм, індуїзм, джайнізм, синтоїзм, різні гілки стародавнього і сучасного язичництва відносяться до релігій, які дозволяють кремацію. Основні ж християнські конфесії сучасних церков - допускають кремацію, ґрунтуючись зокрема, на словах ранньохристиянського церковного письменника Марка Мінуція Фелікса. Іслам та юдаїзм, при цьому - не практикують кремацію. Однак, наприклад, Свідки Єгови не забороняють кремацію тіла померлого.
Національно-релігійна складова міста, що для Закарпаття, яке є чи найбільш віруючим регіоном країни, вкрай важливо. За переписом 2001 року в Ужгороді проживало 77,8% українців, 9,6% росіян та 6,9% угорців. Натомість, найбільшу мережу релігійних осередків/приходів (станом на 2014 рік) у нашому краї (дані по Ужгороду відсутні) мають Українська православна церква (УПЦ МП, УПЦ КП та УАПЦ разом - 623 організації), Українська греко-католицька церква (412), релігійні організації Свідків Єгови в Україні (164), Закарпатська реформатська церква (117) та Римо-католицька церква (102). Ці дані важливі для розуміння, того чи погодяться й чи пристануть жителі міста та, навіть, всього краю - на кремацію померлих і який це буде відсоток, з точки зору рентабельності майбутнього крематорію, послугами якого, очевидно зможуть користуватись не тільки жителі Ужгорода.
Менталітет жителів міста над Ужем, тісно пов'язаний не стільки із забобонами, скільки з певною традицією, яка склалась в краї, при дотриманні ритуалів поховання померлих. Однак, через «виділення землі» під поховання, сам ритуал на який держава виділяла ще й кошти та подальше утримування могили для «трудящих», ще з часів СРС - було безкоштовним (на відміну від країн Європи), питання кремації не було й не є - актуальним. Натомість, кремація померлого є дешевшою ніж «традиційне» поховання - в землю! Приклад Харкова, де з вересня 2018 року: поховання в труні складе вартість, в розмірі - 1 248 грн. (влітку) та 2 287 грн. взимку, а кремація - 1 272 грн. (влітку) та 1 598 грн. (взимку), це підтверджує. В Ужгороді, поховання в труні (з переліком послуг: оформлення документів, катафалк до кладовища, труна, викопування могили тощо) - вартує приблизно 2 820 грн.
Європейська практика з кремацією у наших, найближчих сусідів, наприклад: у Словаччині й Угорщині. Так, в Словаччині, крематорії діють, в таких містах, як: Братислава, Жиліна, Кошіце, Б.Бистриця, Н.Замки та Левіці. В Угорщині діє 14 крематоріїв. Найближчими ж до Ужгороду є крематорії в Кошицях та в Мішкольці. Тобто, наші сусіди вирішують питання поховань власних громадян значно цивілізованіше, ніж це організовано в Україні, не кажучи вже про окрему область чи її столицю та не рахуючи вже кількість приватних компаній, які уможливлюють, фактично, в любому населеному пункті тієї ж Словаччини та Угорщини - здійснити поховання через кремацію.
Висновки, очевидні:
1. Закарпаття зокрема й Ужгород в тому числі, суттєво відстали від європейської практики організації поховань через кремацію померлих, що призводить до значних земельних втрат, саме на організацію нових та розширення вже діючих кладовищ.
2. Сутужність з «місцями» на кладовищах, а подекуди й відсутність місць для поховань, особливо у великих містах та на «престижних» кладовищах - веде до корупційної складової самого процесу поховання померлих, практично - по всій області.
3. Вартість ритуальних послуг при похованні в труні та через кремацію, практично тотожні.
4. Національно-релігійний склад міста (як й краю), наводить на думку, що з урахуванням кількості вірників, насамперед, таких приходів, як: Закарпатської реформатської, Римо-католицької та української греко-католицької церков, включаючи й прихильників Свідків Єгови вкупі з атеїстами - поступово дозволить досягти рівня кремації померлих до показників, бодай - українських міст.
5. Будівництво крематорію обласного значення в Ужгороді та організація його роботи - дозволять у 100 разів зменшити територію для поховання, скоротить термін мінералізації останків з 50 років до однієї години та підтвердить для Ужгороду статус європейського міста а також уможливить, практично, всім мешканцям краю скористатись сучасною ритуальною послугою та наблизить край до цивілізованого вирішення питань поховання померлих.
В межах містах Ужгорода розташовано 9 кладовищ, з яких майже всі закриті. Серед них, найстаріше - Кальварія. Діюче ж міське кладовище Барвінок, яке було відкрито у 1986 році - знаходиться вже за межами міста, на землях Баранинської сільської ради й займає площу більше 16 гектарів. Скільки ж померлих вже поховано на всіх 10 вищевказаних кладовищах та скільки могил збереглось - невідомо. Натомість, кладовища в Ужгороді та в навколишніх селах - займають гектари землі, однак, скільки точно, також - невідомо.
За статистикою, за увесь 2017 рік в Закарпатті померло 15 077 чоловік (з них 5 438 в містах області). Тільки за січень-березень 2018 року в Ужгороді померло 364 особи. Якщо ж припустити, що за рік, в середньому, тільки в Ужгороді помирають 1 400 - 1500 осіб, а для поховання кожного з померлих потрібно земельну ділянку приблизно 2,2м на 1,8м (або майже 4 м2), то для поховання вищевказаної кількості померлих (з урахуванням під'їзду/підходів до кожної могили, тобто ще 6 м2), потрібна земельна ділянка в розмірі 14 500 м2, або 1,45 гектарів (га) - щороку. Якщо ж абстрагуватись від вищенаведеного, то за 50 років в Ужгороді помре біля 72 500 осіб, для яких буде потрібно… 72,5 га земельної площі!
При цьому, Ужгород з населенням майже 114 000 чоловік (станом 1 квітня 2018 року) займає площу - 41, 56 км2 , або 4 156 га, Баранинська ОТГ - 12 153 га.
Все, вищевказане, без врахування ситуації, яка склалась й на кладовищах в навколишніх, з Ужгородом, селах, де й ужгородці намагаються ховати померлих родичів.
Тобто, є очевидним, що якщо в Ужгороді не запропонувати, фактично, альтернативу класичному похованню (у землю, шляхом закопування небіжчиків), а саме - кремацію померлих городян, то ситуація буде, практично, критичною, при чому - вже в найближчий час.
Кремація (від латинської cremare - палити, спалювати) - процес спалення трупів. Зазвичай проводиться як обряд перед похованням. Здійснюється в крематорії, у стародавніх суспільствах - на багатті. За сучасними європейськими правилами, після кремації прах померлого поміщається в похоронну урну і потім може бути похований різним шляхом.
При цьому, в ході прийняття рішень про будівництво та облаштування крематорію в Ужгороді, треба звернутись до історії причин виникнення кремації тіл померлих, врахувати релігійну складову, менталітет жителів обласного центру, проаналізувати діючі практики, які до цього часу не привели до виникнення місцевого крематорію й проаналізувати діяльність подібних інституцій у наших найближчих сусідів - країнах Євросоюзу.
Такі релігії, як: буддизм, індуїзм, джайнізм, синтоїзм, різні гілки стародавнього і сучасного язичництва відносяться до релігій, які дозволяють кремацію. Основні ж християнські конфесії сучасних церков - допускають кремацію, ґрунтуючись зокрема, на словах ранньохристиянського церковного письменника Марка Мінуція Фелікса. Іслам та юдаїзм, при цьому - не практикують кремацію. Однак, наприклад, Свідки Єгови не забороняють кремацію тіла померлого.
Національно-релігійна складова міста, що для Закарпаття, яке є чи найбільш віруючим регіоном країни, вкрай важливо. За переписом 2001 року в Ужгороді проживало 77,8% українців, 9,6% росіян та 6,9% угорців. Натомість, найбільшу мережу релігійних осередків/приходів (станом на 2014 рік) у нашому краї (дані по Ужгороду відсутні) мають Українська православна церква (УПЦ МП, УПЦ КП та УАПЦ разом - 623 організації), Українська греко-католицька церква (412), релігійні організації Свідків Єгови в Україні (164), Закарпатська реформатська церква (117) та Римо-католицька церква (102). Ці дані важливі для розуміння, того чи погодяться й чи пристануть жителі міста та, навіть, всього краю - на кремацію померлих і який це буде відсоток, з точки зору рентабельності майбутнього крематорію, послугами якого, очевидно зможуть користуватись не тільки жителі Ужгорода.
Менталітет жителів міста над Ужем, тісно пов'язаний не стільки із забобонами, скільки з певною традицією, яка склалась в краї, при дотриманні ритуалів поховання померлих. Однак, через «виділення землі» під поховання, сам ритуал на який держава виділяла ще й кошти та подальше утримування могили для «трудящих», ще з часів СРС - було безкоштовним (на відміну від країн Європи), питання кремації не було й не є - актуальним. Натомість, кремація померлого є дешевшою ніж «традиційне» поховання - в землю! Приклад Харкова, де з вересня 2018 року: поховання в труні складе вартість, в розмірі - 1 248 грн. (влітку) та 2 287 грн. взимку, а кремація - 1 272 грн. (влітку) та 1 598 грн. (взимку), це підтверджує. В Ужгороді, поховання в труні (з переліком послуг: оформлення документів, катафалк до кладовища, труна, викопування могили тощо) - вартує приблизно 2 820 грн.
Європейська практика з кремацією у наших, найближчих сусідів, наприклад: у Словаччині й Угорщині. Так, в Словаччині, крематорії діють, в таких містах, як: Братислава, Жиліна, Кошіце, Б.Бистриця, Н.Замки та Левіці. В Угорщині діє 14 крематоріїв. Найближчими ж до Ужгороду є крематорії в Кошицях та в Мішкольці. Тобто, наші сусіди вирішують питання поховань власних громадян значно цивілізованіше, ніж це організовано в Україні, не кажучи вже про окрему область чи її столицю та не рахуючи вже кількість приватних компаній, які уможливлюють, фактично, в любому населеному пункті тієї ж Словаччини та Угорщини - здійснити поховання через кремацію.
Висновки, очевидні:
1. Закарпаття зокрема й Ужгород в тому числі, суттєво відстали від європейської практики організації поховань через кремацію померлих, що призводить до значних земельних втрат, саме на організацію нових та розширення вже діючих кладовищ.
2. Сутужність з «місцями» на кладовищах, а подекуди й відсутність місць для поховань, особливо у великих містах та на «престижних» кладовищах - веде до корупційної складової самого процесу поховання померлих, практично - по всій області.
3. Вартість ритуальних послуг при похованні в труні та через кремацію, практично тотожні.
4. Національно-релігійний склад міста (як й краю), наводить на думку, що з урахуванням кількості вірників, насамперед, таких приходів, як: Закарпатської реформатської, Римо-католицької та української греко-католицької церков, включаючи й прихильників Свідків Єгови вкупі з атеїстами - поступово дозволить досягти рівня кремації померлих до показників, бодай - українських міст.
5. Будівництво крематорію обласного значення в Ужгороді та організація його роботи - дозволять у 100 разів зменшити територію для поховання, скоротить термін мінералізації останків з 50 років до однієї години та підтвердить для Ужгороду статус європейського міста а також уможливить, практично, всім мешканцям краю скористатись сучасною ритуальною послугою та наблизить край до цивілізованого вирішення питань поховання померлих.
ВІДПОВІДЬ НА ЕЛЕКТРОННУ ПЕТИЦІЮ
Станом на 26 вересня 2018 року електронна петиція «Будівництво та облаштування крематорію в Ужгороді» зібрала 256 голоси з необхідних 250 голосі та прийнята до розгляду.
28.12.2018
Розглянувши Вашу електронну петицію щодо «Будівництво та облаштування крематорію в Ужгороді» додатково інформуємо.
Розпорядженням міського голови 26.10.2018 року № 488 «Про затвердження складу міжвідомчої комісії з розгляду петицій» створено комісію, яка розглянула питання щодо можливості та доцільності спорудження крематорію на території міста.
Переважною більшістю визначено, що будівництво даного закладу є на часі. Однак розмістити вказаний об’єкт на території міста не вбачається за можливе, оскільки чинними нормативами у сфері містобудування передбачаються обмеження у його будівництві. Тому, при обговоренні вказаного питання, враховуючи різнобічні погляди на кремацію у нашому краї та відсутність вільних територій для розміщення традиційних кладовищ, прийнято рішення щодо необхідності звернутись до голови Закарпатської ОДА з проханням розглянути можливість щодо будівництва вказаного об’єкту обласного значення.
Відповідне звернення направлено на розгляд до голови Закарпатської ОДА.
Про подальші напрацювання Вас буде проінформовано додатково.
15.04.2019
Розглянувши Вашу електронну петицію щодо «Будівництва та облаштування крематорію в Ужгороді» додатково інформуємо.
Структурними підрозділами Закарпатської обласної державної адміністрації надано відповідь на звернення виконавчого комітету Ужгородської міської ради з приводу розміщення крематорію в межах територіальної одиниці Закарпатської області.
Враховуючи відповідь Закарпатської ОДА 29.03.2019 року № 44/06-17 встановлено, що розміщення вказаних обєктів регламентується у відповідності до державних стандартів та інших нормативних актів у сфері поховання. Основні положення і вимоги до складу та площ приміщень кладовищ, колумбаріїв, об’ємно-планувальних рішень та інженерного устаткування встановлені державними нормами ДБН Б 2.2-1:2008 «Кладовища, крематорії та колумбарії. Норми проектування». Пунктом 4 вказаного ДБН визначаються вимоги до проектування крематоріїв на місцевості.
У відповідності до пункту 3.2 Гігієнічних вимог щодо облаштування і утримання кладовищ в населених пунктах України (ДСанПІН 2.2.2.028-99 затверджених Постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.07.1999 № 28), місцезнаходження кладовищної ділянки та її розміри визначаються Генеральним планом розвитку населеного пункту.
Враховуючи відсутність вільних земельних ділянок, в межах території міста, що відповідали б вимогам ДСанПІН 2.2.2.028-99 та ДБН Б 2.2-1:2008, виконавчий комітет Ужгородської міської ради не вбачає за можливе розміщення вказаного соціального об’єкту в межах м. Ужгорода.
28.12.2018
Розглянувши Вашу електронну петицію щодо «Будівництво та облаштування крематорію в Ужгороді» додатково інформуємо.
Розпорядженням міського голови 26.10.2018 року № 488 «Про затвердження складу міжвідомчої комісії з розгляду петицій» створено комісію, яка розглянула питання щодо можливості та доцільності спорудження крематорію на території міста.
Переважною більшістю визначено, що будівництво даного закладу є на часі. Однак розмістити вказаний об’єкт на території міста не вбачається за можливе, оскільки чинними нормативами у сфері містобудування передбачаються обмеження у його будівництві. Тому, при обговоренні вказаного питання, враховуючи різнобічні погляди на кремацію у нашому краї та відсутність вільних територій для розміщення традиційних кладовищ, прийнято рішення щодо необхідності звернутись до голови Закарпатської ОДА з проханням розглянути можливість щодо будівництва вказаного об’єкту обласного значення.
Відповідне звернення направлено на розгляд до голови Закарпатської ОДА.
Про подальші напрацювання Вас буде проінформовано додатково.
15.04.2019
Розглянувши Вашу електронну петицію щодо «Будівництва та облаштування крематорію в Ужгороді» додатково інформуємо.
Структурними підрозділами Закарпатської обласної державної адміністрації надано відповідь на звернення виконавчого комітету Ужгородської міської ради з приводу розміщення крематорію в межах територіальної одиниці Закарпатської області.
Враховуючи відповідь Закарпатської ОДА 29.03.2019 року № 44/06-17 встановлено, що розміщення вказаних обєктів регламентується у відповідності до державних стандартів та інших нормативних актів у сфері поховання. Основні положення і вимоги до складу та площ приміщень кладовищ, колумбаріїв, об’ємно-планувальних рішень та інженерного устаткування встановлені державними нормами ДБН Б 2.2-1:2008 «Кладовища, крематорії та колумбарії. Норми проектування». Пунктом 4 вказаного ДБН визначаються вимоги до проектування крематоріїв на місцевості.
У відповідності до пункту 3.2 Гігієнічних вимог щодо облаштування і утримання кладовищ в населених пунктах України (ДСанПІН 2.2.2.028-99 затверджених Постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.07.1999 № 28), місцезнаходження кладовищної ділянки та її розміри визначаються Генеральним планом розвитку населеного пункту.
Враховуючи відсутність вільних земельних ділянок, в межах території міста, що відповідали б вимогам ДСанПІН 2.2.2.028-99 та ДБН Б 2.2-1:2008, виконавчий комітет Ужгородської міської ради не вбачає за можливе розміщення вказаного соціального об’єкту в межах м. Ужгорода.
Категорія
БЛАГОУСТРІЙ МІСТА ТА БУДІВНИЦТВОПетицію підписали 266 осіб з 250 необхідних.