Станом на вересень 2018 року в Ужгороді не існує жодної громадської вбиральні (туалету). Наявні ж, яких не більше 4-5 на все 114 000-е місто, не рахуючи гостей обласного центру, це - приватні туалети. Натомість, жителі обласного центру, відряджені у місто, туристи тощо вимушені масово користуватись вбиральнями в приміщеннях органів влади та управління, а також - туалетами, які розміщено у приватних закладах громадського харчування. З 2010 року, коли останні громадські вбиральні було приватизовано/продано, а більшість з них, новими власниками - перепрофільовано, ситуація з санепідеміологічної точки зору є критичною, незважаючи на багаточисельні обіцянки представників місцевої влади вирішити питання громадських вбиралень. Більше того, за 27 років Незалежності в Ужгороді не побудовано та/чи не обладнано жодної громадської вбиральні, якщо не брати до уваги, звичайно, туалет із листового заліза з вигрібною ямою, який розташовано на березі річки Уж, недалеко від малої дитячої залізниці, в зоні паводкового затоплення … Відповідно до діючих норм та правил: 1. Згідно Наказу МОЗ України, № 145, від 17.03.2011 року: «2.23. У населених пунктах, на території курортів, у місцях масового скупчення і відвідування громадян (парки, сквери, торгово-розважальні комплекси тощо) повинні влаштовуватись громадські вбиральні відповідно до вимог санітарного законодавства з розрахунку 1 санітарно-технічний прилад на 500 осіб». 2. Згідно «Планування та забудова міст, селищ і функціональних територій…
Повний текст петиції — за QR-кодом нижче або за посиланням.