Про заборону розміщення зовнішньої реклами в межах історичного ареалу Ужгорода

На розміщення реклами у публічній зоні дозволу самих городян ніхто не питає. Рекламодавці та чиновники змушують містян перетравлювати сотні тисяч рекламних продуктів, хочуть вони того чи ні. Рекламні банери, білборди та сітілайти буквально заполонили місто. Куди не повернеш голову – реклама оточує з усіх боків: на стінах та парканах, на перехрестях обочинах доріг. Вона навіть вистрибує з-під ніг на асфальті або проноситься повз на обклеєному трамваї чи автобусі. Наразі Україна займає четверте місце у світі за кількістю зовнішньої реклами – випереджають нас тільки Молдова, Узбекистан та Ліван. Ужгород історичне місто і таке «візуальне сміття» спотворює сприйняття центру міста, якому 1125 років. Наприклад, зараз у Києві існує норма, згідно з якою рекламні конструкції мають стояти на відстані не менш ніж 50 метрів одна від одної, а великі конструкції – не менш ніж 100 метрів. А у центрі міста запроваджено так звану «нульову зону», яка вільна від реклами. Там повністю заборонено встановлення зовнішньої реклами. Рекламу будуть демонтувати поступово після закінчення строку виданих дозволів на зовнішню рекламу. Тому очищення центру Ужгорода від зовнішньої реклами є актульним. Ми навіть відстаємо від багатьох міст. Наприклад, за рік закінчуються терміни дії договорів на сіті-лайти на вулиці Волошина і площі Театральній і продовжувати їх буде просто злочином для міської влади Ужгорода. Міська рада може розповідати, що вона активно бореться із встановленням нової зовнішньої реклами…