Створення вінницької медіатеки

Поняття «медіатека» вперше почали вживати французи у XX столітті. У ті часи це був далеко не інноваційний інтерактивний простір, а звичайнісіньке сховище оцифрованих книг. Прогресує суспільство – прогресують і поняття. Сучасна медіатека включає грандіозне скупчення мультимедійний файлів на різній технічній апаратурі, змогу працювати як на комп’ютері, так і зі звичайними книжками, використовувати в роботі диски, великі екрани й інші інноваційні технології. Приміщення медіатек у світі здебільшого нагадує штаб-квартири бізнес-компаній: це просторі кімнати, модерний дизайн і мінімум меблів. Використовують лише найпотрібніші речі. Інша, «соціальна», можливість медіатек – мультифункціональність. У таких приміщеннях проводять дискусійні клуби, кінопокази, літературні вечори, засідають мовні клуби. Це місця, де збираються люди, аби попрацювати як самостійно, так і в колективі. Ідеальний варіант для студента, бізнес-працівника й простого фрілансера. Плюс медіатек ще й у тому, що вам не доведеться платити за час, проведений там, як це буває у звичайних коворкінг-центрах. Це громадське місце з безоплатним доступом. Достатньо виробити особисту картку, інколи з одноразовим внеском. Принцип дії медіатек дуже нагадує звичайні бібліотеки. Хоча сучасні літератори та публіцисти не надто популяризують роль книжкових бібліотек, вони сходяться на тому, що у майбутньому вони будуть популярними – варто лише змінити формат. Прохання розробити план побудови чи переобладнання приміщення під створення…