Забезпечення конституційного права вільного вибору форми навчання дітей через нормальну організацію усіх можливих варіантів

Згідно ст. 53 Конституції України, ст.53 ЗУ "Про освіту" - вибір форми навчання дитини є виключно добровільним і належить виключно здобувачу освіти або його представникам (батькам, піклувальникам тощо). Згідно ст. 19 ЗУ "Про охорону дитинства" держава гарантує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти в державних і комунальних закладах освіти. Згідно ст.24, 28 Конституції України прямо забороняють дискримінацію людини по будь-яким ознакам (в тому числі статі, соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками). А ст.7 ЗУ "Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні" прямо вказує на те, що мають застосовуватися позитивні дії та забезпечуватись захист від дискримінації. Однак на сьогодні усі ці норми грубо порушуються: 1) здобувачів освіти поставили перед фактом дистанційного навчання без права вибору попри те, що постановою всього лише РЕКОМЕНДОВАНО використання В ТОМУ ЧИСЛІ дистанційних інструментів (а не замінювати навчання повністю на дистанційне без згоди на те здобувачів освіти!). 2) Порушено принцип безоплатності освіти та рівності прав у доступі до її здобуття, так как для можливості дистанційно навчатися з батьків вимагається мати якісні гаджети, підключення до інтернету певної якості, окремий простір для навчання, що не заважав би іншим мешканцям та не порушував їх права на приватне життя. А для молодшої школи - ще й…