Оберіть вашу громаду

Created with Sketch. Скасувати
+ ще 266 громад!

Демонтаж пам‘ятників М. Горькому та О. Пушкіну у парку культури та відпочинку

У час повномаштабного вторгнення росії в Україну, присутність у громаді пам'ятників діячам країни агресора є неприпустимим.
1. Пам'ятник радянському "пролетарському" письменнику, другу Леніна та відомому українофобу М. Горькому варто було знести ще у 2015. Пам'ятник зазначеній особі підлягає під дію Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки".
Повний список осіб, які підлягають під дію Закону можна знайти за посиланням: https://uvp.odessa.gov.ua/wp-content/uploads/2020/05/15-05-2020-spysok-osib-shho-pidpadayut-pid-diyu-zakonu-pro-dekomunizatsiyu.pdf
Варто також зазначити, що "поет-буревісник" називав українську мову "наречием".

У 1926 році Видавництво «Книгоспілка» вирішило видати українською мовою повість М. Горького «Мати» для молоді, зі скороченнями. У зв'язку з цим, головний редактор видавництва, письменник Олекса Слісаренко, звернувся із листом до автора твору аби той надав дозвіл на друк україномовного перекладу. Горький написав лист-відповідь на це звернення, де категорично заборонив переклади своїх творів українською:

«Мне кажется, что и перевод этой повести на украинское наречие тоже не нужен. Меня очень удивляет тот факт, что люди, ставя перед собой одну и ту же цель, не только утверждают различие наречий — стремятся сделать наречие языком, но еще и угнетают тех великороссов, которые очутились меншинством в области данного наречия.»

19 липня 1928 Володимир Винниченко написав листа-відповідь на заяви Горького під назвою Одвертий лист В. Винниченка до М. Горького, де засуджував його українофобські погляди.

2. Пам'ятник російському шовіністу О. Пушкіну, вважаю недоречним оскільки поет взагалі немає відношення до України та її культури, а більше того у своїй творчості всіляко возвеличував діяння російської імперії, спадок якої разом із спадком союзу ми нині пожинаємо.
Повернувшись до Петербурга із заслання, Пушкін перестав критикувати російський престол, а натомість почав писати великодержавні оди та прославляти імперські агресивні діяння царизму проти сусідніх народів.

Згадаймо хоча б його торжествуюче: «Смирись Кавказ, идет Ермолов!..». Вітав він і розгром російськими військами польського повстання 1830 — 1831 рр., а виразника визвольних ідей, великого польського поета-романтика Адама Міцкевича у своєму вірші «Он между нами жил» назвав «нашим врагом».

В 1828 році Пушкін написав поему «Полтава», в якій оспівав Петра І і заплямував постать українського гетьмана Івана Мазепи. Мазепа у Пушкіна «підступний», «лютий», «хитрий», «холодний», «згубник», «лукавий», «змій», у нього «чорні помисли», він носить у грудях «кипучу отруту». Характерні ознаки психологічного портрету Мазепи Пушкіним є «злочинність» — як людини, і ненадійність та авантюрність — як державного діяча. Хоча в самому творі Пушкін зазначає, що мотивацією Мазепи перейти на бік шведів під час їхньої війни з московитами стало саме бажання створення незалежної України:

«Без милой вольности и славы
Склоняли долго мы главы
Под покровительством Варшавы,
Под самовластием Москвы.
Но независимой державой
Украйне быть уже пора:
И знамя вольности кровавой
Я подымаю на Петра»

В багатьох громадах України, у тому числі на Вінниччині зазначені роботи уже були реалізовані.
Враховуючи вищевикладене, прошу демонтувати зазначені пам'ятники у парку культури та відпочинку.

ВІДПОВІДЬ НА ЕЛЕКТРОННУ ПЕТИЦІЮ

Виконавчим комітетом Жмеринської міської ради було розглянуто Вашу петицію від 21 травня 2022 року щодо демонтажу пам’ятників М.Горькому та О.Пушкіну у парку культури та відпочинку, повідомляємо наступне.
Рішенням виконавчого комітету №141 від 07.06.2022 року пам’ятники М.Горькому та О.Пушкіну, які знаходились за адресою м.Жмеринка, вул.Кривоноса були переміщені та передані на тимчасове зберігання до відокремленого підрозділу Вінницького обласного краєзнавчого музею-Історико -меморіального комплексу пам’яті жертв нацизму.
Додаток до рішення

Категорія

БЛАГОУСТРІЙ МІСТА ТА БУДІВНИЦТВО

Станом на 2 грудня петицію підписали 21 особа з 200 необхідних.

Переглянути список

Автор:

Назарінський Руслан Олегович

Дата створення:

21 травня 2022 р.