Відсторонення Анненкової Світлани Володимирівни від виконання обов'язків директора комунального закладу освіти, середньої загальної школи №52 Дніпровської міської ради.

Батьківський комітет, діти та педагогічний колектив, звертаються до вас з великим проханням - відсторонити Анненкову Світлану Володимирівну від виконання обов'язків директора комунального закладу освіти, середньої загальної школи №52 Дніпровської міської ради. Після появи в.о. директора Анненкової С.В. (лютий 2018) в нашій школі порідшали ряди вчителів та вихователів. Причина? Відсутність будь-яких базових навичок спілкування з підлеглими. Постійні інтриги, збір пліток, лайливі слова та цькування “незгодних”.

Таке ставлення і до батьків. А зараз це відбувається саме зі мною, Кудрявець Тетяною, головою батьківського комітету. 14 березня 2019 року мене обрали головою батьківського комітету. 15 травня я вилучила зі школи батьківські фонди – ГОТІВКОЮ. Частину грошей вже повернула головам батьківського комітету кожного класу. Після цієї події Анненкова С.В., при зверненні до неї підлеглих з клопотанням про виділення матеріалів для виконання тієї чи іншої роботи, пропонувала їм мій номер телефону та повідомляла, в усній формі, що шкільного фонду більше немає, фонд забрала Кудрявець, просіть в неї гроші на – фарбу, змішувач, мийні засоби, цемент…

Медична допомога.
Ця історія почалася ще раніше, 17 грудня 2018 року, коли, приблизно о 16:00 мені зателефонувала вихователь групи продовженого дня КЗО”СЗШ №52” ДМР, щоб повідомити про травмування моєї доньки. Сказала, що нічого страшного не сталось, Аня просто вдарилась оком об дверну ручку, але дитинку заберіть. Ми одразу ж поїхали до школи. Те що було далі, не вкладається в жодні рамки. 16:30, вже стемніло, наша дитина чекає нас надворі, за межами школи без супроводу дорослих. Швидку допомогу ніхто не викликав! Просто промили око водою з крана та виставили за двері.
Діагноз який нам поставили в лікарні – проникаюче поранення рогівки лівого ока.
Далі наркоз, нічна операція і жодних прогнозів. Зір ми врятували, 3 місяці були відсутні в школі. Через два тижні я навідалась до школи, хотіла подивитись на місце де трапилась травма. Знаєте, що я там побачила? ШУРУП, яким моя дитина розірвала собі око!!! Той самий, на тому ж самому місці. Його прибрали тільки після моєї вимоги. Зате пояснення про обставини травми, від вихователя, вже лежало на столі у в.о.. До речі медичного кабінету в школі як не було, так і немає. А про цей випадок, у департаменті гуманітарної політики, ніхто навіть і не чув.

Потім з’ясувалося, що протягом 3-х місяців хвороби нам не ставили “н” в групі продовженого дня, скажу більше, одразу в двох. Так, виявилось, що Аня була одразу у двох групах. Класний керівник ставила “н”, а вихователі груп продовженого дня – ні. А так можна було?
Батьківські збори, 14 березня, в.о. директора повідомляє, що школу нарешті реконструюють. Початок робіт у 2019 році. Утеплення фасаду та заміна вікон на металопластикові. Ця радісна звістка, можливо, дала комусь привід відкоркувати пляшечку шампанського та відсвяткувати, але… вже за тиждень все змінилось. Коли до Анненкової звернулись батьки з питанням про відновлення внутрішніх укосів після заміни вікон, їм повідомили, що реконструкції не буде. Десь “там”, “хтось”, “щось” переплутав. А як же шампанське?

Ці, та багато інших історій змушують нас діяти саме таким чином, через петицію.
Анненкова С.В. зосереджена тільки на невдачах, ховається за спинами підлеглих, провокує батьків, хоче контролювати все, але не вдаватись у деталі, імітує, а не керує, що призводить до постійного безладу у функціонуванні школи та нескоординованості колективу.
Дуже вас просимо, поверніться, нарешті, до нашої проблеми обличчям!