Щодо перейменування назв вулиць у м. Кропивницькому (та в Україні в цілому)
Доброго дня, шановна громадськість, Кропивницька міська рада та народе нашої рідної України.
На сайті голосування є обрання назв вулиць Гагаріна та Жадова у місті Кропивницький:
https://consult.e-dem.ua/polls/3222
https://consult.e-dem.ua/polls/3223
У мене з цього приводу доволі конкретне звернення до усієї громадськості міста та й, мабуть, всієї України в цілому.
Знаєте, не обов'язково бути "ватником" чи не патріотом України, щоб дратував сам факт того, що майже всі вулиці у наших містах — або чиїмсь іменем названі, або на честь якоїсь події. Дуже мало нейтральних назв, які не відносяться ні до яких героїв, чи історичних — у більшості своїй печальних, — подій. Ось ця звичка називати так вулиці — це теж пережиток совку. І це теж дістало. І дратувало задовго до війни і навіть 2014 року. Героїв УПА, Рейгана, Державності, Бандери, Остроградського і так далі... Це ніби якась творча криза: нічого класного придумати не можемо — давайте одними героями чи іншими людьми називати вулиці.
Менталітет треба починати змінювати зараз вже, якщо хочете, щоб у дітей було краще!
Наприклад, американцям доволі нормально живеться без сотень і тисяч героїчних назв вулиць на честь кожного другого, хто поліг у їхній громадянській війні, у Другій світовій, чи ще десь...
Ви розумієте взагалі, що відбувається? У нас здихалися від "культа лічнасті" і замінили його культом людини: вибачте, але це "шило на мило"! Для майбутніх поколінь треба думати про розвиток, а не тільки пам'ятати трагічні події дивлячись на карту міст України. Для цього є уроки історії!
Інші народи і країни якось обходяться без такого зашквару, як у пострадянських країнах. Хоча — повірте — за всю історію у країнах Європи, наприклад, своїх героїв у сотні разів більше було, ніж у нас, враховуючи що довгий час на наших землях ще ганяло перекотиполе і кочові племена бігали, коли там давно вже билися за корони.
Я вважаю це безглуздям, бо таке враження, що всі, хто такі назви у нас пропонує, мабуть, застрягли в минулому і не можуть йти вперед, далі.
Можливо, це грубо сформульовано, але біль минулого треба переживати і відпускати. Вшановувати пам'ять героїв доречно на уроках історії, у сім'ях, де батьки вчили б дітей пошані. До того ж є свята, у які варто згадувати помилки минулого і йти далі, виправляючи їх, а не передаючи наступним поколінням. Треба будувати життя і суспільство, яке буде кращим за те, що було вчора!
Дітям — зрозумійте вже, ДІТЯМ та їх дітям потім жити в Україні, а ви застрягли у минулому.
Ви шануєте героїв-людей більше, ніж Господа Бога, який нам подарував життя на цій землі, можливість дихати кожну секунду, і в решті решт, віддав найбільшу жертву — Ісуса Христа — за увесь світ, і в якого варто би просити мудрості, щоб жити краще, а не жити минулим.
Тому пропоную, вулицю Гагаріна у Кропивницькому (цілком логічно і доволі гарно) назвати, наприклад, вулиця Зіркова: поруч футбольний стадіон "Зірка".
Вулицю Жадова — перейменувати у, наприклад, вулицю Розвитку чи Технологічну (закладайте на майбутнє успіх і процвітання навіть вже у назви!), чи Сімейну врешті-решт, бо це чи не найбільший спальний район міста... Варіантів може бути багато, але давайте перейменовувати так, щоб дітям не було смішно чи просто дивно від того, чому вулиця так названа. Бо навіть, наприклад, назва "Крайова" чи "Польова" через років 10-30 може стати зовсім не актуальною, якщо місто розбудується далеко за теперішні межі.
А в Законі України треба прописати якісь норми, щоб не називати вулиці одними тільки іменами героїв та історичними подіями. І це не про неповагу до захисників України. Це про любов до дітей і наступних поколінь, якщо хочете, щоб психологічно вони виросли здоровими і щасливими.
Дякую за увагу.
На сайті голосування є обрання назв вулиць Гагаріна та Жадова у місті Кропивницький:
https://consult.e-dem.ua/polls/3222
https://consult.e-dem.ua/polls/3223
У мене з цього приводу доволі конкретне звернення до усієї громадськості міста та й, мабуть, всієї України в цілому.
Знаєте, не обов'язково бути "ватником" чи не патріотом України, щоб дратував сам факт того, що майже всі вулиці у наших містах — або чиїмсь іменем названі, або на честь якоїсь події. Дуже мало нейтральних назв, які не відносяться ні до яких героїв, чи історичних — у більшості своїй печальних, — подій. Ось ця звичка називати так вулиці — це теж пережиток совку. І це теж дістало. І дратувало задовго до війни і навіть 2014 року. Героїв УПА, Рейгана, Державності, Бандери, Остроградського і так далі... Це ніби якась творча криза: нічого класного придумати не можемо — давайте одними героями чи іншими людьми називати вулиці.
Менталітет треба починати змінювати зараз вже, якщо хочете, щоб у дітей було краще!
Наприклад, американцям доволі нормально живеться без сотень і тисяч героїчних назв вулиць на честь кожного другого, хто поліг у їхній громадянській війні, у Другій світовій, чи ще десь...
Ви розумієте взагалі, що відбувається? У нас здихалися від "культа лічнасті" і замінили його культом людини: вибачте, але це "шило на мило"! Для майбутніх поколінь треба думати про розвиток, а не тільки пам'ятати трагічні події дивлячись на карту міст України. Для цього є уроки історії!
Інші народи і країни якось обходяться без такого зашквару, як у пострадянських країнах. Хоча — повірте — за всю історію у країнах Європи, наприклад, своїх героїв у сотні разів більше було, ніж у нас, враховуючи що довгий час на наших землях ще ганяло перекотиполе і кочові племена бігали, коли там давно вже билися за корони.
Я вважаю це безглуздям, бо таке враження, що всі, хто такі назви у нас пропонує, мабуть, застрягли в минулому і не можуть йти вперед, далі.
Можливо, це грубо сформульовано, але біль минулого треба переживати і відпускати. Вшановувати пам'ять героїв доречно на уроках історії, у сім'ях, де батьки вчили б дітей пошані. До того ж є свята, у які варто згадувати помилки минулого і йти далі, виправляючи їх, а не передаючи наступним поколінням. Треба будувати життя і суспільство, яке буде кращим за те, що було вчора!
Дітям — зрозумійте вже, ДІТЯМ та їх дітям потім жити в Україні, а ви застрягли у минулому.
Ви шануєте героїв-людей більше, ніж Господа Бога, який нам подарував життя на цій землі, можливість дихати кожну секунду, і в решті решт, віддав найбільшу жертву — Ісуса Христа — за увесь світ, і в якого варто би просити мудрості, щоб жити краще, а не жити минулим.
Тому пропоную, вулицю Гагаріна у Кропивницькому (цілком логічно і доволі гарно) назвати, наприклад, вулиця Зіркова: поруч футбольний стадіон "Зірка".
Вулицю Жадова — перейменувати у, наприклад, вулицю Розвитку чи Технологічну (закладайте на майбутнє успіх і процвітання навіть вже у назви!), чи Сімейну врешті-решт, бо це чи не найбільший спальний район міста... Варіантів може бути багато, але давайте перейменовувати так, щоб дітям не було смішно чи просто дивно від того, чому вулиця так названа. Бо навіть, наприклад, назва "Крайова" чи "Польова" через років 10-30 може стати зовсім не актуальною, якщо місто розбудується далеко за теперішні межі.
А в Законі України треба прописати якісь норми, щоб не називати вулиці одними тільки іменами героїв та історичними подіями. І це не про неповагу до захисників України. Це про любов до дітей і наступних поколінь, якщо хочете, щоб психологічно вони виросли здоровими і щасливими.
Дякую за увагу.
Категорія
транспорт