Створення символічного простору пам’яті та надії для зниклих безвісти та полонених військовослужбовців

Шановні очільники громади!

Просимо створити у місті символічний простір пам’яті та надії " Між небом і землею", який відображає стан невизначеності долі військовослужбовців, які зникли заради України, та їхніх родин.

В Україні вже понад 80 тисяч зниклих безвісти, декілька тисяч з яких — з Рівненської області та міста Рівне. Родини цих військових часто не отримують належної шани та підтримки, адже поки їхні близькі перебувають у статусі безвісти зниклих, про них мовчать, не згадують. Це створює великий біль і тяжку психологічну тягу для родини — чекати, сподіватися, жити в невизначеності.

Дуже часто родини отримують інформацію про загибель військового, але не мають можливості поховати його чи вшанувати, не мають ні могили, ні символічного місця шани. Одночасно ті, хто перебуває в полоні, проходять складний шлях, а їхні рідні щоденно живуть між небом і землею, відчуваючи душевні тортури очікування.

Символічний простір пам’яті та надії дозволить родинам:

висловити свій біль, залишити предмет пам’яті, запалити свічку або зав’язати блакитно-чорну стрічку;

відчути присутність тих, хто живе між небом і землею;

бодай трохи полегшити тягар душі та зміцнити колективну пам’ять громади;

об’єднатися з іншими родинами, демонструючи підтримку одне одному.


Цей простір стане символом надії, єдності та пам’яті, де світло завжди пробивається крізь темряву, а кожна присутність — обіцянка: Пам’ятаємо кожного і повернемо всіх.

Пропонуємо, що символічний простір може бути:

як дерево надії;

як міст надії;

або будь-який інший простір, який би з шаною і єдністю вшановував подвиг тих, хто зник заради України.


Шановні очільники громади, просимо підтримати створення символічного простору пам’яті та надії "Між небом і землею", який дозволить вшанувати тих, хто зник та тих, хто перебуває в полоні, а також дасть родинам можливість принести свій біль і знайти частку внутрішнього спокою.