«Український Національний Пантеон Буковинських Героїв»
Дорога в майбутнє пролягає через вказівники минулого.
У практичній більшості держав світу існують різноманітні власні національні пантеони героїв - борців за свободу і незалежність держави. Це як і невеликі пам’ятні монументи, так і гігантські меморіальні комплекси, усипальниці видатних державників, які слугують одним із незримих чинників національної єдності та державного самоствердження.
У радянському союзі в кожному населеному пункті існували стели - пам’ятники радянським воїнам. Значна частина їх і до сьогодні стоїть у Буковинських селах, ідеологічну важливість існування їх в СРСР добре розуміли.
Зі здобуттям незалежності, переважно в галицьких селах, масово почали виникати як-то могили-кургани та просто стели-пам’ятники Січовим Стрільцям та воїнам ОУН-УПА. Здебільшого, але вони стояли і стоять неподалік або ж на місці, стел-пам’ятників радянським воїнам, з яких у 90 ті рр. були прибрані всі радянські символи, а залишені лише прізвища, імена та дати; у більшості випадків на місці радянських стел-пам’ятників постали нові монументи де окрім прізвищ воїнів ОУН-УПА й залишилися саме прізвища простих місцевих хлопців солдатів, а не енкаведистів та псевдогероїв, які воювали в Другій світовій війні.
Сьогодні як ніколи українська державність потребує певного сакрального місця пам’яті, що б символізувало прагнення української нації до свободи та незалежності - місця увіковічення пам'яті Героїв, які віддали своє життя за свободу і незалежність України в різні роки та століття. Таким сакральним місцем може стати створення в Чернівцях у форматі Меморіального комплексу відповідного «Українського Буковинського Національного Пантеону Героїв».
Національний Пантеон мав би стати не просто військовим меморіалом, не полем почесних поховань і не кладовищем у центрі міста, а символом державності, місцем ушанування тих, хто присвятив життя Україні, хто уславив її в мистецтві і науці, віддав за неї життя у військовому бою. Пантеон повинен відображати тяглість нашої історії: від княжої Русі і до сьогодення. Осередком цього сакрального місця в Чернівцях може стати, до мого суб’єктивного прикладу (кожна ідея варта уваги та розгляду) 50-метровий флагшток у Чернівцях, територія навколо якого ідеально може слугувати під створення різноманітних концептів символів державності у форматі кенотафів.
Треба відмітити, що пантеон - це не місце вічного спочинку і не алея почесних поховань воїнів, митців чи науковців. Це - не цвинтар. Головне призначення Пантеону - об'єднати живих, стати монументальним місцем, де пересічна людина відчуватиме гордість за свою країну, місто, село, причетність до історії Великого народу і подвигів її Героїв. Значення такого місця для національної єдності та утвердження ідей державності та соборності важко переоцінити. Пантеон має стане важливим і дієвим інструментом виховання української молоді, місцем найважливіших церемоній та урочистостей: вручення високих державних нагород, складання присяги військовими, відзначення Дня незалежності, Дня Конституції, Дня Державного прапора тощо.
У Чернівцях сьогодні таким символічним національним місцем пам’яті - «Пантеоном» служить Центральна площа, де встановлено пам’ятних Т. Шевченку, а також встановлено ряд фотографій солдатів, які загинули в російсько-українській війні та пам’ятний знак загиблим учасникам АТО. Ще одним символічним військовим місцем є Алеї Слави на Центральному міському кладовищі. Чи можна алею зірок на Театральній площі вважати певним місцем сили? Ні, швидше місцем туристичних абстракцій. Парк Шевченка має стати парковим природнім місцем відпочинку людей, а не місцем різних пам’ятників і атракціонів.
З метою увіковічення пам’яті Героїв України, які віддали своє життя за свободу і незалежність України в різні роки та століття було б доречно міській владі при залученні архітекторів та громадськості, розпочати роботу зі створення в Чернівцях «Українського Національного Пантеону Буковинських Героїв» у форматі Меморіального комплексу, який є найбільш поширеним у світі при встановленні таких Пантеонів Героїв.
У практичній більшості держав світу існують різноманітні власні національні пантеони героїв - борців за свободу і незалежність держави. Це як і невеликі пам’ятні монументи, так і гігантські меморіальні комплекси, усипальниці видатних державників, які слугують одним із незримих чинників національної єдності та державного самоствердження.
У радянському союзі в кожному населеному пункті існували стели - пам’ятники радянським воїнам. Значна частина їх і до сьогодні стоїть у Буковинських селах, ідеологічну важливість існування їх в СРСР добре розуміли.
Зі здобуттям незалежності, переважно в галицьких селах, масово почали виникати як-то могили-кургани та просто стели-пам’ятники Січовим Стрільцям та воїнам ОУН-УПА. Здебільшого, але вони стояли і стоять неподалік або ж на місці, стел-пам’ятників радянським воїнам, з яких у 90 ті рр. були прибрані всі радянські символи, а залишені лише прізвища, імена та дати; у більшості випадків на місці радянських стел-пам’ятників постали нові монументи де окрім прізвищ воїнів ОУН-УПА й залишилися саме прізвища простих місцевих хлопців солдатів, а не енкаведистів та псевдогероїв, які воювали в Другій світовій війні.
Сьогодні як ніколи українська державність потребує певного сакрального місця пам’яті, що б символізувало прагнення української нації до свободи та незалежності - місця увіковічення пам'яті Героїв, які віддали своє життя за свободу і незалежність України в різні роки та століття. Таким сакральним місцем може стати створення в Чернівцях у форматі Меморіального комплексу відповідного «Українського Буковинського Національного Пантеону Героїв».
Національний Пантеон мав би стати не просто військовим меморіалом, не полем почесних поховань і не кладовищем у центрі міста, а символом державності, місцем ушанування тих, хто присвятив життя Україні, хто уславив її в мистецтві і науці, віддав за неї життя у військовому бою. Пантеон повинен відображати тяглість нашої історії: від княжої Русі і до сьогодення. Осередком цього сакрального місця в Чернівцях може стати, до мого суб’єктивного прикладу (кожна ідея варта уваги та розгляду) 50-метровий флагшток у Чернівцях, територія навколо якого ідеально може слугувати під створення різноманітних концептів символів державності у форматі кенотафів.
Треба відмітити, що пантеон - це не місце вічного спочинку і не алея почесних поховань воїнів, митців чи науковців. Це - не цвинтар. Головне призначення Пантеону - об'єднати живих, стати монументальним місцем, де пересічна людина відчуватиме гордість за свою країну, місто, село, причетність до історії Великого народу і подвигів її Героїв. Значення такого місця для національної єдності та утвердження ідей державності та соборності важко переоцінити. Пантеон має стане важливим і дієвим інструментом виховання української молоді, місцем найважливіших церемоній та урочистостей: вручення високих державних нагород, складання присяги військовими, відзначення Дня незалежності, Дня Конституції, Дня Державного прапора тощо.
У Чернівцях сьогодні таким символічним національним місцем пам’яті - «Пантеоном» служить Центральна площа, де встановлено пам’ятних Т. Шевченку, а також встановлено ряд фотографій солдатів, які загинули в російсько-українській війні та пам’ятний знак загиблим учасникам АТО. Ще одним символічним військовим місцем є Алеї Слави на Центральному міському кладовищі. Чи можна алею зірок на Театральній площі вважати певним місцем сили? Ні, швидше місцем туристичних абстракцій. Парк Шевченка має стати парковим природнім місцем відпочинку людей, а не місцем різних пам’ятників і атракціонів.
З метою увіковічення пам’яті Героїв України, які віддали своє життя за свободу і незалежність України в різні роки та століття було б доречно міській владі при залученні архітекторів та громадськості, розпочати роботу зі створення в Чернівцях «Українського Національного Пантеону Буковинських Героїв» у форматі Меморіального комплексу, який є найбільш поширеним у світі при встановленні таких Пантеонів Героїв.
Категорія
інше