Три тижні мешканці Рівного збирали голоси за право платити в транспорті готівкою, і в середу поріг у 250 підписів упав. Це був тиждень трьох порогів у трьох дуже різних громадах: обласний центр, селище під Києвом і прифронтова Охтирка. А міська рада Рівного тим часом встигла відповісти на іншу петицію, про огородження залізничних колій.
З 1 серпня громадський транспорт Рівненської громади перейшов на автоматизовану систему оплати і виключно безготівковий розрахунок. Мешканці відповіли петицією: зберегти альтернативні способи оплати проїзду, включно з готівкою. Автори підтримують цифровізацію як таку, але наполягають, що поспішна відмова від готівки б'є по ветеранах, пільговиках, літніх людях і гостях міста.
«Ми повністю підтримуємо цифровізацію та за прозорість пасажиропотоку в громаді. Однак тотальна відмова від готівкового розрахунку без належної підготовки та збереження доступних альтернатив створює серйозні ризики та незручності для багатьох мешканців і гостей міста». З тексту петиції № 102, Рівне
Збір ішов непросто: 250-й підпис з'явився 12 серпня, на двадцять перший день. Але результат є: петиція вже передана на розгляд ради. Тепер у міста два шляхи: знайти компроміс для тих, кому цифра недоступна, або пояснити громаді, чому його немає.
У Глевахівській громаді на Київщині мешканці села Залізне просять створити сучасний культурний простір на базі сільської бібліотеки. Петиція зібрала 102 підписи при порозі 100 лише за дві доби і вже перебуває на розгляді. Сильний хід авторів: вони не вигадують нового, а посилаються на власну Стратегію розвитку громади.
«Ми не пропонуємо створити новий проєкт - ми просимо розпочати реалізацію того, що вже визначено стратегічними документами громади». З тексту петиції № 16, Глевахівська громада
А найбільший тижневий приріст на всій платформі показала прифронтова Охтирка: петиція про антипаркувальні стовпчики біля пішохідного переходу на вулиці Незалежності з'явилася у вівторок і вже в суботу мала 125 підписів при порозі 100. Тема гранично конкретна: авто, припарковані просто на «зебрі», закривають огляд, і, як пишуть автори, «водії, які рухаються вулицею, помічають пішоходів в останній момент». Сто голосів за чотири дні в місті, яке живе під обстрілами: локальна безпека не менш важлива за велику.
Рівненська міська рада відповіла на петицію про огородження вздовж залізничних колій між вулицями Пересопницькою та Степана Бандери (271 підпис). До відповіді додано файл рішення, а в тексті рада прямо визнає проблему: «Рівненська міська рада поділяє Ваше занепокоєння щодо необхідності вжиття додаткових заходів безпеки на зазначеній ділянці залізничної інфраструктури».
Ще чотири відповіді тижня стосуються петицій, які не зібрали потрібної кількості голосів: за процедурою вони розглядаються як звернення громадян. Так відповіли Бровари (двічі), Волочиськ і Кам'янське. Разом: п'ять відповідей у чотирьох громадах.
Петиція про безпеку на вулиці Соборності в Луцьку, головна історія минулого випуску, продовжує збирати голоси навіть після подоланого порогу: вже 386 при потрібних 300. Формальне взяття на розгляд ще попереду. У Вінниці петиція про транспорт для району Академічний перебуває на розгляді ради. Болехів з петицією про відкриті конкурси для керівників шкіл та Кароліно-Бугаз із дорожньою петицією так само чекають наступного кроку своїх рад.
З нових історій, за якими варто стежити: у Миколаєві петиція про «Алею Слави» у Великій Коренисі додала 64 голоси за тиждень і має вже 679 з 1000 потрібних. Це найбільший поріг серед активних петицій платформи, і він цілком реальний.
Три пороги тижня зібрали три дуже різні громади: обласний центр, селище під Києвом і прифронтове місто. Спільне в них одне: гранично конкретна вимога. Готівка в маршрутці, бібліотека в селі, стовпчики біля переходу. Найкраще працюють петиції, у яких рішення можна побачити очима.
І друге: збір підписів не завжди спринт. Луцьк зібрав триста голосів за п'ять днів, а Рівне тисло свій поріг три тижні. Обидві петиції дійшли до мети. Швидкість вражає, але вирішує наполегливість.