У неділю ввечері львівська петиція про недопущення видворення Руслана Хакімова зібрала рівно п'ятсот підписів, до порогу не лишилося жодного зайвого. Це був тиждень, коли петиції говорили про людей: пам'ять Героя України у Краматорську, сільська гімназія у Шептицькій громаді і доля інженера, чиї роботи рятують життя військових. А Вінниця тим часом відповіла на найбільшу транспортну петицію літа.
Петиція про недопущення видворення Руслана (Аслана) Хакімова та сприяння наданню йому громадянства України просить міську раду офіційно звернутися до Президента, Верховної Ради і Державної міграційної служби. Львів'яни збирали підписи кілька тижнів, і фінальний, п'ятисотий голос з'явився в неділю ввечері, рівно на порозі.
«Руслан (Аслан) Хакімов є розробником наземних роботизованих комплексів, які активно використовуються для потреб Збройних Сил України». З тексту петиції № 2390, Львів
Так автори пояснюють, чому доля однієї людини стала справою всієї громади. Тепер слово за Львівською міською радою: петиція чекає взяття на розгляд, а далі звернення ради має піти на національний рівень. Для міста з порогом у п'ятсот підписів кожна така історія стає випробуванням на солідарність, і Львів його пройшов.
У Краматорську реорганізують школу №12 імені Степана Чубенка, і громада побоюється, що разом зі школою зникне й ім'я. Степан Чубенко, шістнадцятирічний воротар краматорського «Авангарда», був закатований бойовиками у 2014 році; йому посмертно присвоєно звання Герой України. Петиція про недопущення втрати імені Героя подолала поріг за чотири дні.
«Ми, громадяни України, звертаємося з проханням не допустити зникнення з освітнього простору Краматорська імені Героя України Степана Чубенка». З тексту петиції № 1431, Краматорськ
А в Шептицькій громаді третій тиждень поспіль головна тема: школи. Петиція про збереження 5–9 класів Борятинської гімназії, за якою ми стежимо з початку серпня, набрала 181 підпис при порозі 175 і вже передана на розгляд ради. Дві шкільні петиції цієї громади дійшли до розгляду за місяць, тож освітня мережа тут точно не пройде реорганізацію непоміченою.
Вінниця закрила головну транспортну історію літа. Петиція про покращення сполучення району Академічний (356 підписів, перша вінницька транспортна, що подолала поріг) отримала відповідь виконкому з файлом рішення: місту розписали поточні маршрути і плани щодо їх посилення. Вінниця взагалі відповідала найактивніше: ще й про єдиний тариф 15 грн для школярів (204 підписи) та ремонт вулиці Праведників Світу, де роботи вже почались.
Серед 17 відповідей у 8 громадах помітний і Ужгород: петицію про ремонт вулиці Загорської (267 підписів) направлено комунальному підприємству «для виконання в найкоротші терміни».
Петиція про безпеку на вулиці Соборності в Луцьку (386 підписів при порозі 300) офіційно взята на розгляд 18 серпня. Болехів, що чекав із початку серпня, теж дочекався: петицію про відкриті конкурси для керівників шкіл рада взяла в роботу 21 серпня. Рівненська петиція про збереження готівки в транспорті перебуває на розгляді, відповідь ради очікується у вересні.
Найшвидше пороги долають петиції, у яких на кону конкретна людина або конкретне ім'я. Краматорську знадобилося чотири дні, щоб стати на захист пам'яті свого Героя. Львову знадобилося кілька тижнів наполегливості заради інженера, який будує роботів для фронту. Підпис під петицією тут не формальність, а публічний вчинок.
І друге: відповіді приходять. Сімнадцять за тиждень, найбільше за серпень, і серед них закриття історії, з якої починався один із наших випусків. Цикл «підписи, поріг, розгляд, відповідь» працює від початку до кінця.