Визначити придатність технічних водойм Домбровського кар'єру для купання, а також визначити наявність чи відсутність лікувальних властивостей у вищевказаних розсолів на організм людини
Останні кілька років Домбровський кар'єр та технічні водойми поряд з ним стали популярним місцем відпочинку калушан. Місцеві жителі купаються та відпочивають на берегах даних водойм. Проте минулого тижня міська рада офіційно застерегла містян від купання у ''соляних озерах'' оскільки вода не досліджена та нє невідомим її токсичний, канцерогенний вплив на організм людини.
Відповідно, є прохання провести необхідні лабораторні дослідження води із даних водойм задля впевненості у реальному впливі її на організм людини. Можливо, соляні розсоли у даних водоймах і справді лікувальні (на рівні Мертвого моря і Солотвино) і Калуш має шанс стати новим рекреаційним та лікувальним центром на рівні з місцевими курортами. А можливо підтвердиться твердження про згубний вплив даної води на людський організм і люди припинять ''соляні ванни'' у даних водоймах.
Відповідно, є прохання провести необхідні лабораторні дослідження води із даних водойм задля впевненості у реальному впливі її на організм людини. Можливо, соляні розсоли у даних водоймах і справді лікувальні (на рівні Мертвого моря і Солотвино) і Калуш має шанс стати новим рекреаційним та лікувальним центром на рівні з місцевими курортами. А можливо підтвердиться твердження про згубний вплив даної води на людський організм і люди припинять ''соляні ванни'' у даних водоймах.
Категорія
культура та спорт
Відповідь / рішення
Шановний Олеже Володимировичу!
На колективне звернення громадян міста Калуша, яке надійшло до міської ради у формі електронної петиції щодо визначення придатності Домбровського кар'єру та технічних водойм для купання, а також наявність чи відсутність лікувальних властивостей розсолів на організм людини 30.08.2016 року повідомляємо наступне.
Домбровський кар’єр – один із найбільш екологічно небезпечних об’єктів Калуського гірничо-промислового комплексу.
У 2012 році до розробки комплексного екологічного моніторингу, який проводився ТДВ «Інститут «Гірхімпром» (м. Львів) залучались науковці ДП «Науково-дослідний інститут галургії», які здійснювали відбір проб води та грунту в межах території несанкціонованого складування відходів на бортах Домбровського кар’єру, для подальшого проведення хіміко-аналітичних досліджень складу відібраних проб, на експериментальній базі Аналітичного центру Українського науково-дослідного інституту екологічних проблем (надалі УкрНДІЕП) (м. Харків), атестованого в державній метрологічній системі на право виконання вимірювань.
Загалом науковці відібрали 4 проби води та 11 проб грунтів. Досліджували проби на вміст важких металів та речовин, які зважаючи на специфіку Калуських виробництв, могли б міститись на території кар’єру: хрому, ртуті, миш’яку, кадмію, свинцю, цинку, міді, стронцію, фторидів, фенолів, гексахлорбензолу, нафтопродуктів.
Дані, отримані в результаті проведених досліджень, вразили не тільки владу, але й самих науковців. Приміром, у грунтах зафіксовано перевищення практично за всіма досліджуваними показниками, більшість з яких – речовини І класу небезпеки. Особливо вражає перевищення ГХБ (у 9 із 11 проб) – максимально у 5113 разів порівняно з гранично-допустимою концентрацією; нафтопродуктів (9 із 11) – у 112 разів. У воді не виявлено тільки гексахлорбензолу та миш’яку. Зате, феноли у воді «фонять» майже у півтори тисячі разів, а ртуть у 120 разів, причому, небезпечні речовини виявлені майже у всіх відібраних пробах води.
Домбровський кар’єр разом із полігоном токсичних відходів ГХБ став місцем для захоронення гексахлорбензолу та інших потенційно-небезпечних речовин. Смертельно небезпечні відходи захоронялись будь-як. Сьогодні відновити повну картину «хімічних» захоронень, різноманітних, в тому числі – вкрай шкідливих, доволі складно. Однак відомо, що крім ГХБ, надра кар’єру та відвалів поглинули велику кількість будівельного та промислового сміття, різноманітні отрутохімікати, рідкий поліетиленпропіламін та сіль, забруднену цією речовиною, відходи шпалерного та лінолеумного виробництв, великі ємності з фарбами, які часто тут же спалювались, від чого могли утворюватись такі небезпечні канцерогенні сполуки як діоксини. Найбільша кількість відходів розташована у південній дільниці Домбровського кар’єру. Однак, проблема полягає не тільки у кількості отрути, але й відсутності контролю за нею. Турбує те, що не проводився аналіз взаємодії і трансформації заскладованих тут речовин. Не вивчалась також можливісь переходу різноманітних елементів і сполук після затоплення їх розсолами. На сьогодні більша частина відходів, заскладованих у внутрікар’єрному полі Домбровського кар’єру і південній дільниці кар’єру вже затоплена.
Результати хіміко-аналітичного дослідження складу проб води на вміст забруднюючих речовин наведено в таблицях 1 та 2 (можна переглянути в додатку до рішення). Проба №1 – вода з Пн. затопленої частини Домбровського кар’єру, проба №2 – вода з Пд. затопленої частини кар’єру, проба №3 – вода із спостережної свердловини № 65 на Пд-Сх від кар’єру, проба №4 – вода із спостережної свердловини №1 на південь від відвалу №4.
Оскільки існує загроза потрапляння забруднюючих речовин із Домбровського кар’єру в річку Лімниця та Дністер, для інтерпретації результатів хімічного аналізу проб води використовували нормативи ГДК р.-г. – гранично-допустимі концентрації забруднюючих речовин для водойм рибогосподарського призначення.
Результати хімічного аналізу проб води на вміст органічних та неорганічних забруднюючих речовин наведених в таблицях 1 та 2 показують наступне:
Усі відібрані проби води демонструють високий рівень забруднення ртуттю (1 клас небезпеки), при цьому рівень забруднення коливається від 50 ГДКр.-г. до 120 ГДКр.- г. у пробі № 4 - воді із спостережної свердловини №1а на південь від відвалу № 4.
Усі відібрані проби води демонструють також суттєве забруднення цинком (3 клас небезпеки), при цьому рівень забруднення цинком коливається від 6,0 ГДКр.-г. у пробі № 1 до 34 ГДКр.-г.у пробі № 4 зі спостережної свердловини №1а та міддю (З клас небезпеки), при цьому рівень забруднення міддю коливається від 25 ГДКр.-г. у пробі № 3 до 53 ГДКр.-г.у пробі № 4 - із спостережної свердловини № 1а.
Забруднення кадмієм (2 клас небезпеки) демонструють три проби із чотирьох відібраних, а саме: проба № 1 (вода з північної затопленої частини кар'єру) - 8,6-ГДКр.-г.; проба № 3 (вода із спостережної свердловини № 65) - 9,6 ГДКр.-г.; проба № 4 (вода зі спостережної свердловини №1а) - 14,6 ГДКр.-г.
Забруднення свинцем (2 клас небезпеки) демонструють ті самі три проби із чотирьох відібраних, а саме: проба № 1 (вода з північної затопленої частини кар'єру) – 11 ГДКр.-г.; проба № 3 (із спостережної свердловини № 65) - 3,0 ГДКр.-г.; проба № 4 (вода зі спостережної свердловини №1а) - 9,3 ГДКр.-г..
Забруднення хромом (3 клас небезпеки) демонструє лише вода із спостережної свердловини № 65 (проба № 3) на рівні 11,4 ГДКр.-г..
Усі відібрані проби води демонструють відсутність забруднення миш'яком (3 клас небезпеки) і стронцієм (3 клас небезпеки).
Хвостосховище № 2 є технологічною водоймою для складування відходів переробки сировини калійно-магнієвого виробництва. Хімічний склад рідкої фази хвостосховища в основному представлений хлоридами і сульфатами натрію магнію, калію, кальцію, про що свідчать результати досліджень ТДВ «Інститут Гірхімпром» (м. Львів) 2012 року. Вміст шкідливих речовин у розсолах хвостосховища не досліджувався, тому однозначно стверджувати про безпеку використання даної водойми для купання неможливо.
Враховуючи те, що останні дослідження проводились у 2012 році, результати яких описані вище, для встановлення хімічного складу рідкої фази об’єктів, вказаних в петиції, на сьогоднішній день, управління з питань надзвичайних ситуацій міської ради звернулось до Українського науково-дослідного інституту екологічних проблем (м. Харків) щодо можливості проведення повторних досліджень у 2017 році, на що отримано позитивну відповідь про подальшу співпрацю у даному напрямку. При укладенні договору буде обумовлено вартість робіт, фінансування яких буде здійснено за кошти міського бюджету.
Отже, підсумовуючи вище сказане, до отримання результатів запланованих досліджень, не рекомендуємо приймати «соляні ванни» у даних водоймах.
На колективне звернення громадян міста Калуша, яке надійшло до міської ради у формі електронної петиції щодо визначення придатності Домбровського кар'єру та технічних водойм для купання, а також наявність чи відсутність лікувальних властивостей розсолів на організм людини 30.08.2016 року повідомляємо наступне.
Домбровський кар’єр – один із найбільш екологічно небезпечних об’єктів Калуського гірничо-промислового комплексу.
У 2012 році до розробки комплексного екологічного моніторингу, який проводився ТДВ «Інститут «Гірхімпром» (м. Львів) залучались науковці ДП «Науково-дослідний інститут галургії», які здійснювали відбір проб води та грунту в межах території несанкціонованого складування відходів на бортах Домбровського кар’єру, для подальшого проведення хіміко-аналітичних досліджень складу відібраних проб, на експериментальній базі Аналітичного центру Українського науково-дослідного інституту екологічних проблем (надалі УкрНДІЕП) (м. Харків), атестованого в державній метрологічній системі на право виконання вимірювань.
Загалом науковці відібрали 4 проби води та 11 проб грунтів. Досліджували проби на вміст важких металів та речовин, які зважаючи на специфіку Калуських виробництв, могли б міститись на території кар’єру: хрому, ртуті, миш’яку, кадмію, свинцю, цинку, міді, стронцію, фторидів, фенолів, гексахлорбензолу, нафтопродуктів.
Дані, отримані в результаті проведених досліджень, вразили не тільки владу, але й самих науковців. Приміром, у грунтах зафіксовано перевищення практично за всіма досліджуваними показниками, більшість з яких – речовини І класу небезпеки. Особливо вражає перевищення ГХБ (у 9 із 11 проб) – максимально у 5113 разів порівняно з гранично-допустимою концентрацією; нафтопродуктів (9 із 11) – у 112 разів. У воді не виявлено тільки гексахлорбензолу та миш’яку. Зате, феноли у воді «фонять» майже у півтори тисячі разів, а ртуть у 120 разів, причому, небезпечні речовини виявлені майже у всіх відібраних пробах води.
Домбровський кар’єр разом із полігоном токсичних відходів ГХБ став місцем для захоронення гексахлорбензолу та інших потенційно-небезпечних речовин. Смертельно небезпечні відходи захоронялись будь-як. Сьогодні відновити повну картину «хімічних» захоронень, різноманітних, в тому числі – вкрай шкідливих, доволі складно. Однак відомо, що крім ГХБ, надра кар’єру та відвалів поглинули велику кількість будівельного та промислового сміття, різноманітні отрутохімікати, рідкий поліетиленпропіламін та сіль, забруднену цією речовиною, відходи шпалерного та лінолеумного виробництв, великі ємності з фарбами, які часто тут же спалювались, від чого могли утворюватись такі небезпечні канцерогенні сполуки як діоксини. Найбільша кількість відходів розташована у південній дільниці Домбровського кар’єру. Однак, проблема полягає не тільки у кількості отрути, але й відсутності контролю за нею. Турбує те, що не проводився аналіз взаємодії і трансформації заскладованих тут речовин. Не вивчалась також можливісь переходу різноманітних елементів і сполук після затоплення їх розсолами. На сьогодні більша частина відходів, заскладованих у внутрікар’єрному полі Домбровського кар’єру і південній дільниці кар’єру вже затоплена.
Результати хіміко-аналітичного дослідження складу проб води на вміст забруднюючих речовин наведено в таблицях 1 та 2 (можна переглянути в додатку до рішення). Проба №1 – вода з Пн. затопленої частини Домбровського кар’єру, проба №2 – вода з Пд. затопленої частини кар’єру, проба №3 – вода із спостережної свердловини № 65 на Пд-Сх від кар’єру, проба №4 – вода із спостережної свердловини №1 на південь від відвалу №4.
Оскільки існує загроза потрапляння забруднюючих речовин із Домбровського кар’єру в річку Лімниця та Дністер, для інтерпретації результатів хімічного аналізу проб води використовували нормативи ГДК р.-г. – гранично-допустимі концентрації забруднюючих речовин для водойм рибогосподарського призначення.
Результати хімічного аналізу проб води на вміст органічних та неорганічних забруднюючих речовин наведених в таблицях 1 та 2 показують наступне:
Усі відібрані проби води демонструють високий рівень забруднення ртуттю (1 клас небезпеки), при цьому рівень забруднення коливається від 50 ГДКр.-г. до 120 ГДКр.- г. у пробі № 4 - воді із спостережної свердловини №1а на південь від відвалу № 4.
Усі відібрані проби води демонструють також суттєве забруднення цинком (3 клас небезпеки), при цьому рівень забруднення цинком коливається від 6,0 ГДКр.-г. у пробі № 1 до 34 ГДКр.-г.у пробі № 4 зі спостережної свердловини №1а та міддю (З клас небезпеки), при цьому рівень забруднення міддю коливається від 25 ГДКр.-г. у пробі № 3 до 53 ГДКр.-г.у пробі № 4 - із спостережної свердловини № 1а.
Забруднення кадмієм (2 клас небезпеки) демонструють три проби із чотирьох відібраних, а саме: проба № 1 (вода з північної затопленої частини кар'єру) - 8,6-ГДКр.-г.; проба № 3 (вода із спостережної свердловини № 65) - 9,6 ГДКр.-г.; проба № 4 (вода зі спостережної свердловини №1а) - 14,6 ГДКр.-г.
Забруднення свинцем (2 клас небезпеки) демонструють ті самі три проби із чотирьох відібраних, а саме: проба № 1 (вода з північної затопленої частини кар'єру) – 11 ГДКр.-г.; проба № 3 (із спостережної свердловини № 65) - 3,0 ГДКр.-г.; проба № 4 (вода зі спостережної свердловини №1а) - 9,3 ГДКр.-г..
Забруднення хромом (3 клас небезпеки) демонструє лише вода із спостережної свердловини № 65 (проба № 3) на рівні 11,4 ГДКр.-г..
Усі відібрані проби води демонструють відсутність забруднення миш'яком (3 клас небезпеки) і стронцієм (3 клас небезпеки).
Хвостосховище № 2 є технологічною водоймою для складування відходів переробки сировини калійно-магнієвого виробництва. Хімічний склад рідкої фази хвостосховища в основному представлений хлоридами і сульфатами натрію магнію, калію, кальцію, про що свідчать результати досліджень ТДВ «Інститут Гірхімпром» (м. Львів) 2012 року. Вміст шкідливих речовин у розсолах хвостосховища не досліджувався, тому однозначно стверджувати про безпеку використання даної водойми для купання неможливо.
Враховуючи те, що останні дослідження проводились у 2012 році, результати яких описані вище, для встановлення хімічного складу рідкої фази об’єктів, вказаних в петиції, на сьогоднішній день, управління з питань надзвичайних ситуацій міської ради звернулось до Українського науково-дослідного інституту екологічних проблем (м. Харків) щодо можливості проведення повторних досліджень у 2017 році, на що отримано позитивну відповідь про подальшу співпрацю у даному напрямку. При укладенні договору буде обумовлено вартість робіт, фінансування яких буде здійснено за кошти міського бюджету.
Отже, підсумовуючи вище сказане, до отримання результатів запланованих досліджень, не рекомендуємо приймати «соляні ванни» у даних водоймах.