Зберегти від новобуду палац у Львові, на вул.. Плуговій
Історичний опис:
При нинішній вул. Плуговій у 1777 р. був збудований двір із фільварком заможної родини Нікоровичів. Ця вірменська родина походила з Язлівця (тепер Бучацький район на Тернопільщині) й перебралася до Львова, коли Поділля у 1672 р. зайняли турки.
На початку ХХ ст. маєток купив митрополит Андрей Шептицький і передав його сестрам Василіанкам, які створили тут сиротинець. А в 1919 р. на цьому місці засновано монастир о. Редемптористів, настоятелем якого став о. Йосиф Схрейверс, що походив із Бельгії. У 1920-х роках редемптористи збудували поруч із двором два великі будинки, а колишнє зерносховище перебудували на каплицю для мирян. При монастирі 1922 року заснували ювенат (малу семінарію).
У 1946 р. монастир був ліквідований, і в його приміщеннях розмістилася військова частина, а потім – Науково-дослідний інститут прикладної акустики. Територія колишньої військової частини активно забудовується у 2000-х рр. А серед багатоповерхівок загубилися невеликий палацик колишніх дідичів Збоїщ та напівзруйнована каплиця монастиря Редемптористів
Пропоную зберегти існуючий будинок, та організувати його занесення до нерухомого переліку пам’яток архітектури.
При нинішній вул. Плуговій у 1777 р. був збудований двір із фільварком заможної родини Нікоровичів. Ця вірменська родина походила з Язлівця (тепер Бучацький район на Тернопільщині) й перебралася до Львова, коли Поділля у 1672 р. зайняли турки.
На початку ХХ ст. маєток купив митрополит Андрей Шептицький і передав його сестрам Василіанкам, які створили тут сиротинець. А в 1919 р. на цьому місці засновано монастир о. Редемптористів, настоятелем якого став о. Йосиф Схрейверс, що походив із Бельгії. У 1920-х роках редемптористи збудували поруч із двором два великі будинки, а колишнє зерносховище перебудували на каплицю для мирян. При монастирі 1922 року заснували ювенат (малу семінарію).
У 1946 р. монастир був ліквідований, і в його приміщеннях розмістилася військова частина, а потім – Науково-дослідний інститут прикладної акустики. Територія колишньої військової частини активно забудовується у 2000-х рр. А серед багатоповерхівок загубилися невеликий палацик колишніх дідичів Збоїщ та напівзруйнована каплиця монастиря Редемптористів
Пропоную зберегти існуючий будинок, та організувати його занесення до нерухомого переліку пам’яток архітектури.
Категорія
інші
Відповідь
Об’єкти культурної спадщини заносяться до Державного реєстру нерухомих пам’яток України за рішенням Кабінету Міністрів України (щодо об’єктів національного значення) та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, станом на сьогодні Міністерства культури та інформаційної політики України (щодо об’єктів місцевого значення).
Згідно чинного законодавства для надання об’єкту культурної спадщини статусу пам’ятки і занесення його до Державного реєстру нерухомих пам’яток України пропонований об’єкт має відповідати певним критеріям затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку визначення категорій пам’яток» від 22 травня 2019, № 452.
Також, на пропонований об’єкт культурної спадщини розробляється пам’яткоохоронна облікова документація історична довідка, матеріали фотофіксації пропонованого об’єкта, облікова картка, акт технічного стану відповідно до затвердженої форми). Занесення об’єкта культурної спадщини до Реєстру без облікової документації не допускається. Зазначена документація розробляється відповідними фахівцями та науковими установами, в тому числі закладами культури, одним із основних видів діяльності яких є проведення наукових досліджень у сфері охорони культурної спадщини, та які мають у своєму складі чи залучають для проведення досліджень особу, що має науковий ступінь доктора філософії (кандидата наук або доктора наук), згідно «Порядку обліку об’єктів культурної спадщини»
затвердженого Наказом Міністерства культури України від 11.03.2013, № 158 (зі змінами і доповненнями).
Скерування в центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини пропозицій та облікової документації щодо включення
до Державного реєстру нерухомих пам’яток України, здійснює орган охорони обласного рівня – департамент архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної
адміністрації, на підставі рішення відповідної Консультативної ради.
Згідно чинного законодавства для надання об’єкту культурної спадщини статусу пам’ятки і занесення його до Державного реєстру нерухомих пам’яток України пропонований об’єкт має відповідати певним критеріям затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку визначення категорій пам’яток» від 22 травня 2019, № 452.
Також, на пропонований об’єкт культурної спадщини розробляється пам’яткоохоронна облікова документація історична довідка, матеріали фотофіксації пропонованого об’єкта, облікова картка, акт технічного стану відповідно до затвердженої форми). Занесення об’єкта культурної спадщини до Реєстру без облікової документації не допускається. Зазначена документація розробляється відповідними фахівцями та науковими установами, в тому числі закладами культури, одним із основних видів діяльності яких є проведення наукових досліджень у сфері охорони культурної спадщини, та які мають у своєму складі чи залучають для проведення досліджень особу, що має науковий ступінь доктора філософії (кандидата наук або доктора наук), згідно «Порядку обліку об’єктів культурної спадщини»
затвердженого Наказом Міністерства культури України від 11.03.2013, № 158 (зі змінами і доповненнями).
Скерування в центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини пропозицій та облікової документації щодо включення
до Державного реєстру нерухомих пам’яток України, здійснює орган охорони обласного рівня – департамент архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної
адміністрації, на підставі рішення відповідної Консультативної ради.