Відкрити пункти приймання медичних відходів від населення у всіх районах міста Маріуполя

Кожен мешканець міста Маріуполь користується медпрепаратами, шприцами, крапельницями, рукавичками, масками та іншими медичними інструментами в домашніх умовах. Наразі ці предмети потрапляють в тверді побутові відходи, що є небезпечним оскільки ці предмети містять на собі залишки органіки або самих препаратів. Даний вид відходів потребує спеціальної утилізації.
Медичні відходи від населення складаються з:
- використаний медичний інструмент гострі предмети:
- голки, шприці,
- піпетки,
- ланцети тощо;
- залишки невикористаних медикаментів , такі як таблетки, мазі в тубах, рідина в ампулах, капсули в упаковках
- прострочені медикаменти в флаконах, ампулах, таблетках, мазі в тубах
- засоби гігієни та індивідуального захисту (одноразові маски, рукавички)
Небезпечні речовини, що містяться в медичних відходах негативно впливають на довкілля та здоров’я людей, оскільки:
- накопичуються у ґрунті, водних об’єктах у великих концентраціях, що призводить до порушення природної екосистеми;
- виявляють стійкість порівняно з природними компонентами, негативно на них впливають, навіть у низьких концентраціях (особливо на водну фауну);
- призводять до поширення інфекційних та неінфекційних захворювань (можуть викликати тяжкі захворювання, такі як рак, СНІД, вірусний гепатит, менінгіт, черевний тиф, сказ тощо);
- у контакті з іншими фармацевтичними відходами та речовинами, що переважно є біологічно активними синтетичними сполуками, аналоги яких відсутні у природі, потенційно створюють синергічний та кумулятивний ефект;
- неконтрольоване потрапляння у навколишнє середовище небезпечних фармацевтичних відходів, у складі яких містяться цитотоксичні препарати, антибіотики, препарати з гормономодулювальною, психотропною й наркотичною дією та інші фізіологічно активні речовини негативно впливає на живі організми та може призвести до непрогнозованих наслідків;
- сучасні очисні споруди України, що побудовані у 60-х роках ХХ ст. не пристосовані до очистки стічних вод від фармацевтичних відходів та інших речовин, що містяться в медичних відходах. Це призводить до безперешкодного їх потрапляння у природні води;
- накопичення залишків фармацевтичних препаратів у питній воді, адже водопостачання понад 75% населення України здійснюють з поверхневих вод. Постійне споживання такої води спричинює звикання людського організму до певних ліків та їх накопичення. Тому у разі захворювання процес лікування ускладнюється, загострюються хронічні хвороби, виникають алергічні реакції тощо.
Дана петиція має переконати міську виконавчу владу, що поводження з небезпечними медичними відходами потребує негайної належної організаціїї та інформаційної підтримки як поводитись з медичними відходами населенню та створити можливість здати дані відходи в утилізацію по всіх районах м.Маріуполя.

З огляду на епідеміологічну ситуацію пов'язану з короновірусом, утилізація небезпечних медичних відходів від населення набуває неабиякої гостроти!

Маріупольці заслуговують на безпечне середовище та якісне життя без загроз епідемій!
Підпишіть петицію і втілимо для нас і наших дітей !!!
Категорія
освіта
Відповідь / рішення

Відповідно до статті 23-1 Закону України «Про звернення громадян» та Порядку розгляду електронної петиції, затвердженого рішенням Маріупольської міської ради від 29.06.2017 №7/19-1553, Ваша електронна петиція з питання «Відкрити пункти приймання медичних відходів від населення у всіх районах міста Маріуполя» розглянута.
За результатами розгляду повідомляємо наступне.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наказом МОЗ України від 08.06.2015 № 325 затверджені «Державні санітарно-протиепідемічні правила і норми поводження з медичними відходами» (далі – Правила).
Ці Правила встановлюють загальні вимоги до поводження з медичними відходами в закладах охорони здоров’я (усіх форм власності) з метою попередження їх негативного впливу на життя, здоров’я населення та довкілля і визначають порядок збирання, перевезення, зберігання, сортування, оброблення (перероблення), утилізації, видалення, знезараження, захоронення, знищення медичних відходів.
У цих Правилах термін «медичні відходи» вживається в наступному значенні – відходи, що утворюються внаслідок медичного обслуговування у закладах, які в установленому порядку отримали ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики (крім підприємств з виробництва фармацевтичної продукції та медичних відходів, що утворюються у побуті).
Медичні відходи, що становлять небезпеку для здоров’я людини, не можуть накопичуватися, тимчасово зберігатися, транспортуватися, знищуватися разом з іншими відходами.
Збір, тимчасове зберігання та утилізація медичних відходів, що утворюються в комунальних лікувально-профілактичних закладах здійснюється згідно до цих Правил. Облік, моніторинг та інформування у сфері поводження з медичними відходами закладів здійснюються згідно з вимогами законодавства.
Відповідно до Закону України «Про відходи» (далі – Закон) небезпечні відходи – це відходи, що мають такі фізичні, хімічні, біологічні чи інші небезпечні властивості, які створюють або можуть створити значну небезпеку для навколишнього природного середовища і здоров'я людини та які потребують спеціальних методів і засобів поводження з ними.
Статтею 34 цього Закону визначаються вимоги до поводження з небезпечними відходами, а саме: усі небезпечні відходи за ступенем їх шкідливого впливу на навколишнє природне середовище та на життя і здоров'я людини поділяються на чотири класи і підлягають обліку. Відповідний клас відходів визначається виробником відходів відповідно до нормативно-правових актів, що затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.
Відповідно до п. 9 ст. 33 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» одним із напрямків діяльності державної санітарно-епідеміологічної служби є методичне забезпечення та здійснення контролю під час визначення рівня небезпечності відходів.
Згідно ст. 39 цього Закону державний санітарно-епідеміологічний нагляд - це діяльність органів державної санітарно-епідеміологічної служби по контролю за дотриманням юридичними та фізичними особами санітарного законодавства з метою попередження, виявлення, зменшення або усунення шкідливого впливу небезпечних факторів на здоров'я людей та по застосуванню заходів правового характеру щодо порушників. Державний санітарно-епідеміологічний нагляд здійснюється відповідно до Положення про державний санітарно-епідеміологічний нагляд в Україні, що затверджується Кабінетом Міністрів України вибірковими перевірками дотримання санітарного законодавства за планами органів державної санітарно-епідеміологічної служби, а також позапланово залежно від санітарної, епідемічної ситуації та за заявами громадян. Результати перевірки оформлюються актом, форма і порядок складання якого визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я.
Відповідно до пп. 2 п. 3 Закону України «Про затвердження Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів» до завдань Держпродспоживслужби відноситься здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням санітарного законодавства, санітарного та епідемічного благополуччя населення (крім виконання функцій з реалізації державної політики у сфері епідеміологічного нагляду (спостереження) та у сфері гігієни праці та функцій із здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників).
Крім того, в 3 абз. ст. 9 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» зазначено, що державна реєстрація передбачає створення та ведення єдиного Державного реєстру небезпечних факторів, в якому наводяться назви небезпечних хімічних речовин та біологічних чинників, дані про їх призначення, властивості, методи індикації, біологічну дію, ступінь небезпеки для здоров'я людини, характер поведінки у навколишньому середовищі, виробництво, гігієнічні регламенти застосування тощо. Державна реєстрація небезпечного фактора може бути здійснена лише за наявності встановлених для нього гігієнічних регламентів.
Згідно з п. 4 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» орган державного нагляду (контролю) (орган місцевого самоврядування) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).
Таким чином, органу місцевого самоврядування не делеговані повноваження щодо проведення контролю за дотриманням вимог природоохоронного та санітарного законодавства.
В період дії карантину, встановленого Постановою КМУ від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (зі змінами), до Маріупольської міської ради надходило звернення від мешканця міста стосовно питання, вказаного у Вашому зверненні. Тому відповідно до діючого законодавства звернення мешканця було направлено до ГУ Держпродспоживслужби в Донецькій області для надання роз’яснення чи є небезпечними маски та рукавички, які використовує населення у побуті в період карантину та, у разі якщо вони є небезпечними, якими нормативно-правовими актами регламентується поводження з ними. На даний час відповідь до міської ради не надходила.
Висловлюємо Вам подяку за активну громадську позицію, внесені пропозиції та не байдужість до питань екологічної ситуації та благоустрою м. Маріуполь.