Про підтримку завершення розроблення ДПТ та системного розвитку історичного ареалу Замкової гори і Ботанічної набережної
Ми, мешканці Ужгорода, підтримуємо завершення розроблення та подальше погодження детального плану території (ДПТ), обмеженої вулицями Августина Волошина, Івана Ольбрахта, Академіка Шпеника, Ботанічною набережною та площею Євгена Фенцика, розроблення якого було ініційовано рішенням Ужгородської міської ради №1983 від 24.10.2024 року «Про розроблення містобудівної документації».
Зазначена територія включає історичний ареал Замкової гори, Ботанічну набережну, Ужгородську дитячу залізницю та прибережну зону річки Уж, що мають особливу історико-культурну, ландшафтну, рекреаційну та соціальну цінність для міста.
Саме тому ця територія потребує не політичних маніпуляцій, не безкінечних конфліктів і не штучного блокування, а фахового, прозорого та системного підходу до містобудівного планування та розвитку.
Обставини, які не можна ігнорувати
Станом на сьогодні:
• рішення про розроблення ДПТ вже прийнято у законному порядку;
• над документацією працюють профільні архітектори, інженери та експерти;
• напрацьовані необхідні матеріали та фахові проектні пропозиції;
• проведені громадські слухання;
• створена погоджувальна комісія;
• здійснюється погодження містобудівної документації відповідно до чинного законодавства.
Спроба кількох осіб, орієнтованих на певні політичні сили, через нові петиції фактично «заговорити» ситуацію та унеможливити подальші етапи реалізації є спробою заблокувати стратегічно важливий для міста процес. Але навіть з таким підходом вони опинились в меншості. Громада вже висловила свою позицію двома петиціями:
близько 600 голосів — ПРОТИ розвитку території
понад 1600 голосів — ЗА продовження розвитку території
Таким чином, більшість мешканців підтримує системний розвиток Ботанічної набережної, а не зупинку або розтягування процесу. Так працює демократія.
Щодо маніпуляцій про «нову забудову»
Поширення тези про те, що ДПТ нібито автоматично відкриває шлях до хаотичної багатоповерхової житлової забудови, є маніпуляцією.
ДПТ — це не дозвіл на забудову.
ДПТ — це інструмент контролю, порядку та обмежень.
Саме детальний план території дозволяє:
• врегулювати параметри забудови;
• забезпечити формування прибережної зони річки Уж;
• зберегти відкритий та інклюзивний доступ до річки;
• передбачити інженерний захист території (дамба, благоустрій, безпека);
• зберегти та інтегрувати Ужгородську дитячу залізницю;
• мінімізувати втручання в історичний рельєф Замкової гори;
• не допустити хаотичних та кулуарних рішень у майбутньому.
Саме відсутність ДПТ створює найбільші ризики для історичного ареалу, громадського простору та вільного доступу містян до річки, та в майбутньому дозволить довільно інтерпретувати правила недобросовісними чиновниками.
Щодо спроб зупинити ДПТ
Заклики до скасування рішення №1983 та припинення розробки ДПТ не є шляхом збереження території, а є спробою певних політичних сил зірвати робочий процес, з подальшим заговорюванням теми під певними політичними прапорами.
Фактично це означає:
• обнулення вже виконаної роботи;
• втрату щонайменше 3-4 років;
• блокування інженерного захисту та благоустрою;
• Невирішення критичного питання паркування в історичному центрі
• зупинку формування сучасної набережної;
• ще один цикл безкінечних дискусій без практичного результату.
Ми бачимо системну протидію важливій темі містобудування окремими псевдоактивістами, які не пропонують нічого, не мають жодних реалізованих рішень, не несуть відповідальності за результат, але постійно виступають стороною протесту, блокування та критики та знецінювання роботи інших. Разом з цим спостерігається незаконне використання майна дитячої залізниці окремими представниками маргінальних груп - представників, так званих активістів.Це робиться в обхід законних процедур, без оформлення документів, що призводить до деградації майна територіальної громади. Очевидно що цим особам абсолютно не потрібні будь-які правила, та системний розвиток!
Стратегічне планування Ужгорода не може бути заручником демагогії, популізму та вічного процесу без результату.
Щодо архітектурного конкурсу
Відповідно до статті 6 Закону України «Про архітектурну діяльність», архітектурні та містобудівні конкурси є важливим інструментом формування кращих проектних рішень.
Однак стаття 6 говорить про конкурсність для “проєктів об’єктів архітектури”, а ДПТ — це містобудівна документація, не тотожна проєкту конкретного об’єкта будівництва. Тут знову маніпуляція і підміна понять з боку окремих псевдоактивістів.
Ми підтримуємо залучення професійного середовища, архітекторів, урбаністів, ландшафтних архітекторів та проектних груп до формування якісної концепції розвитку Ботанічної набережної. Конкурс на розробку концепції та архітектурних рішень, має бути запропонований після затвердження ДТП, який задає рамку правил. Детальний план території є базовою стратегічною містобудівною документацією, без якої неможливі:
• інженерні розрахунки;
• транспортне моделювання;
• гідрологічні рішення;
• правове врегулювання території;
• подальше якісне проектування.
Саме тому професійна та логічна послідовність має бути такою:
спочатку — завершення та затвердження ДПТ
потім — відкритий професійний етап формування архітектурної концепції Ботанічної набережної
Після затвердження ДПТ, всі бажаючі проектні групи, архітектурні бюро та профільні фахівці мають мати можливість долучитися до розробки концепції Ботанічної набережної з подальшим залученням до проектування та реалізації. Саме такий підхід забезпечить і законність, і професійність, і реальний динамічний результат.
Керуючись вищенаведеним, ми, мешканці територіальної громади м. Ужгорода, вимагаємо:
1. Продовжити подальше просування та погодження детального плану території, обмеженої вулицями Августина Волошина, Івана Ольбрахта, Академіка Шпеника, Ботанічною набережною та площею Євгена Фенцика, відповідно до чинного законодавства.
2. Не допустити скасування рішення Ужгородської міської ради №1983 від 24.10.2024 року та припинення розробки ДПТ, в угоду кільком заангажованим особам, які вже є членами погоджувальної комісії з розгляду пропозицій громадськості до проєкту, але ідеї яких не знайшли підтримки більшості.
3. Забезпечити завершення роботи погоджувальної комісії без штучного блокування, політичного тиску та маніпуляцій.
4. Врахувати конструктивні пропозиції громади щодо збереження історичного ареалу, інклюзивного доступу до річки, збереження і модернізації дитячої залізниці та формування сучасного публічного простору, але разом з цим керуватись інтересами міста а не кількох кількох заангажованих осіб, які не репрезентують ні місто ні громаду. Не допустити зриву всього процесу.
5. Після затвердження ДПТ запропонувати відкритий професійний конкурс/відбір концепцій розвитку Ботанічної набережної із залученням архітектурних бюро, урбаністичних команд, проектних груп та профільних експертів, для подальшого проектування та реалізації. Також в подальшому запропонувати формат і умови співпраці в даному проекті для бізнес спільноти у формі державно-приватного партнерства.
6. Забезпечити прозору комунікацію з громадою та не допустити подальшого заговорювання стратегічно важливої для міста теми розвитку Ботанічної набережної.
Висновок
Ужгород, як обласний центр, повинен демонструвати не хаос і нескінченні конфлікти, а професійність, відповідальність і стратегічне бачення.
Сьогодні місто стоїть перед вибором, або системний розвиток, сучасна європейська набережна та збереження історичного середовища через професійне планування, або чергові роки блокування, псевдоактивізму та втраченої можливості.
Ми обираємо розвиток.
Місто не може бути заручником тих, хто нічого не створює, хто ні за що не відповідає, хто не має жодної експертизи і практичного результу в даному питанні, але намагається зупинити, критикувати та знецінювати роботу інших.
Зазначена територія включає історичний ареал Замкової гори, Ботанічну набережну, Ужгородську дитячу залізницю та прибережну зону річки Уж, що мають особливу історико-культурну, ландшафтну, рекреаційну та соціальну цінність для міста.
Саме тому ця територія потребує не політичних маніпуляцій, не безкінечних конфліктів і не штучного блокування, а фахового, прозорого та системного підходу до містобудівного планування та розвитку.
Обставини, які не можна ігнорувати
Станом на сьогодні:
• рішення про розроблення ДПТ вже прийнято у законному порядку;
• над документацією працюють профільні архітектори, інженери та експерти;
• напрацьовані необхідні матеріали та фахові проектні пропозиції;
• проведені громадські слухання;
• створена погоджувальна комісія;
• здійснюється погодження містобудівної документації відповідно до чинного законодавства.
Спроба кількох осіб, орієнтованих на певні політичні сили, через нові петиції фактично «заговорити» ситуацію та унеможливити подальші етапи реалізації є спробою заблокувати стратегічно важливий для міста процес. Але навіть з таким підходом вони опинились в меншості. Громада вже висловила свою позицію двома петиціями:
близько 600 голосів — ПРОТИ розвитку території
понад 1600 голосів — ЗА продовження розвитку території
Таким чином, більшість мешканців підтримує системний розвиток Ботанічної набережної, а не зупинку або розтягування процесу. Так працює демократія.
Щодо маніпуляцій про «нову забудову»
Поширення тези про те, що ДПТ нібито автоматично відкриває шлях до хаотичної багатоповерхової житлової забудови, є маніпуляцією.
ДПТ — це не дозвіл на забудову.
ДПТ — це інструмент контролю, порядку та обмежень.
Саме детальний план території дозволяє:
• врегулювати параметри забудови;
• забезпечити формування прибережної зони річки Уж;
• зберегти відкритий та інклюзивний доступ до річки;
• передбачити інженерний захист території (дамба, благоустрій, безпека);
• зберегти та інтегрувати Ужгородську дитячу залізницю;
• мінімізувати втручання в історичний рельєф Замкової гори;
• не допустити хаотичних та кулуарних рішень у майбутньому.
Саме відсутність ДПТ створює найбільші ризики для історичного ареалу, громадського простору та вільного доступу містян до річки, та в майбутньому дозволить довільно інтерпретувати правила недобросовісними чиновниками.
Щодо спроб зупинити ДПТ
Заклики до скасування рішення №1983 та припинення розробки ДПТ не є шляхом збереження території, а є спробою певних політичних сил зірвати робочий процес, з подальшим заговорюванням теми під певними політичними прапорами.
Фактично це означає:
• обнулення вже виконаної роботи;
• втрату щонайменше 3-4 років;
• блокування інженерного захисту та благоустрою;
• Невирішення критичного питання паркування в історичному центрі
• зупинку формування сучасної набережної;
• ще один цикл безкінечних дискусій без практичного результату.
Ми бачимо системну протидію важливій темі містобудування окремими псевдоактивістами, які не пропонують нічого, не мають жодних реалізованих рішень, не несуть відповідальності за результат, але постійно виступають стороною протесту, блокування та критики та знецінювання роботи інших. Разом з цим спостерігається незаконне використання майна дитячої залізниці окремими представниками маргінальних груп - представників, так званих активістів.Це робиться в обхід законних процедур, без оформлення документів, що призводить до деградації майна територіальної громади. Очевидно що цим особам абсолютно не потрібні будь-які правила, та системний розвиток!
Стратегічне планування Ужгорода не може бути заручником демагогії, популізму та вічного процесу без результату.
Щодо архітектурного конкурсу
Відповідно до статті 6 Закону України «Про архітектурну діяльність», архітектурні та містобудівні конкурси є важливим інструментом формування кращих проектних рішень.
Однак стаття 6 говорить про конкурсність для “проєктів об’єктів архітектури”, а ДПТ — це містобудівна документація, не тотожна проєкту конкретного об’єкта будівництва. Тут знову маніпуляція і підміна понять з боку окремих псевдоактивістів.
Ми підтримуємо залучення професійного середовища, архітекторів, урбаністів, ландшафтних архітекторів та проектних груп до формування якісної концепції розвитку Ботанічної набережної. Конкурс на розробку концепції та архітектурних рішень, має бути запропонований після затвердження ДТП, який задає рамку правил. Детальний план території є базовою стратегічною містобудівною документацією, без якої неможливі:
• інженерні розрахунки;
• транспортне моделювання;
• гідрологічні рішення;
• правове врегулювання території;
• подальше якісне проектування.
Саме тому професійна та логічна послідовність має бути такою:
спочатку — завершення та затвердження ДПТ
потім — відкритий професійний етап формування архітектурної концепції Ботанічної набережної
Після затвердження ДПТ, всі бажаючі проектні групи, архітектурні бюро та профільні фахівці мають мати можливість долучитися до розробки концепції Ботанічної набережної з подальшим залученням до проектування та реалізації. Саме такий підхід забезпечить і законність, і професійність, і реальний динамічний результат.
Керуючись вищенаведеним, ми, мешканці територіальної громади м. Ужгорода, вимагаємо:
1. Продовжити подальше просування та погодження детального плану території, обмеженої вулицями Августина Волошина, Івана Ольбрахта, Академіка Шпеника, Ботанічною набережною та площею Євгена Фенцика, відповідно до чинного законодавства.
2. Не допустити скасування рішення Ужгородської міської ради №1983 від 24.10.2024 року та припинення розробки ДПТ, в угоду кільком заангажованим особам, які вже є членами погоджувальної комісії з розгляду пропозицій громадськості до проєкту, але ідеї яких не знайшли підтримки більшості.
3. Забезпечити завершення роботи погоджувальної комісії без штучного блокування, політичного тиску та маніпуляцій.
4. Врахувати конструктивні пропозиції громади щодо збереження історичного ареалу, інклюзивного доступу до річки, збереження і модернізації дитячої залізниці та формування сучасного публічного простору, але разом з цим керуватись інтересами міста а не кількох кількох заангажованих осіб, які не репрезентують ні місто ні громаду. Не допустити зриву всього процесу.
5. Після затвердження ДПТ запропонувати відкритий професійний конкурс/відбір концепцій розвитку Ботанічної набережної із залученням архітектурних бюро, урбаністичних команд, проектних груп та профільних експертів, для подальшого проектування та реалізації. Також в подальшому запропонувати формат і умови співпраці в даному проекті для бізнес спільноти у формі державно-приватного партнерства.
6. Забезпечити прозору комунікацію з громадою та не допустити подальшого заговорювання стратегічно важливої для міста теми розвитку Ботанічної набережної.
Висновок
Ужгород, як обласний центр, повинен демонструвати не хаос і нескінченні конфлікти, а професійність, відповідальність і стратегічне бачення.
Сьогодні місто стоїть перед вибором, або системний розвиток, сучасна європейська набережна та збереження історичного середовища через професійне планування, або чергові роки блокування, псевдоактивізму та втраченої можливості.
Ми обираємо розвиток.
Місто не може бути заручником тих, хто нічого не створює, хто ні за що не відповідає, хто не має жодної експертизи і практичного результу в даному питанні, але намагається зупинити, критикувати та знецінювати роботу інших.
Категорія
транспорт