Десять петицій подолали поріг за тиждень, найбільше за весь час виходу дайджесту. Голосів 3 181, майже удвічі більше за попередній тиждень. Головна історія з Ужгорода: петиція про припинення комерційного прокату електросамокатів зібрала 1 252 підписи при порозі 250. А Миколаїв нарешті взяв тисячу, найвищий поріг на платформі.
Петицію про припинення комерційного прокату електросамокатів опублікували в Ужгороді вранці 10 вересня. Наступного дня по обіді вона вже мала потрібні 250 підписів, а за тиждень зібрала 1 252, тобто вп'ятеро більше за поріг. Міська рада взяла петицію на розгляд.
Автори одразу окреслили межу вимоги, щоб її не прочитали ширше, ніж задумано.
«Йдеться виключно про комерційний безстанційний прокат, за якого приватні компанії масово розміщують своє майно у громадському просторі міста для здійснення підприємницької діяльності». З тексту петиції № 301 до Ужгородської міської ради
Приватних самокатів вимога не стосується. Аргумент авторів у тому, що Ужгород компактне місто з історичним центром, вузькими тротуарами й пішохідними вулицями, де прокатна техніка займає простір, якого і так мало.
Того самого тижня, 10 вересня, поріг подолала вінницька петиція з такою самою вимогою: 353 підписи при потрібних 350. У Львові збір триває, там 135 із 500. Чернівці заборонили прокат ще в серпні, і саме на їхній приклад посилаються автори в Ужгороді та Вінниці.
Миколаївська «Алея Слави» у Великій Коренисі нарешті дійшла до мети: 12 вересня вона перетнула тисячу підписів, а за тиждень додала 154 голоси і має 1 039. Це найвищий поріг на платформі, і ми стежили за цією петицією з липня.
У Трускавці 100 підписів зібрала петиція про негайний запуск корейських водоочисних станцій. За текстом петиції, обладнання вартістю близько 650 тисяч доларів місто отримало як гуманітарну допомогу влітку 2025 року, але воно досі не працює, тоді як через аварії й обміління водосховища місто регулярно лишається без води від 12 до 24 годин.
У Жовтих Водах 135 підписів при порозі 100 зібрало звернення родин про алею для полонених та зниклих безвісти захисників.
«Ми просимо, щоб наші рідні не були забуті і щоб ВОНИ знали, що про них пам'ятають!» З тексту петиції № 79 до Жовтоводської міської ради
Решта порогів тижня: Рівне зібрало 254 підписи за збереження зупинки приміських поїздів «Дворецька», про яку ми писали минулого разу, і рада вже взяла петицію на розгляд. Канів набрав 100 підписів за припинення нічних перегонів мототранспорту під час комендантської години. Красноградська громада подолала поріг у петиції про скасування підвищення тарифів на воду. У Стрию 156 підписів зібрала петиція про прозорі конкурси на посади керівників шкіл, а в Коломиї 205 підписів має петиція про дострокове припинення повноважень заступника міського голови.
Найкоротша відповідь і найбільша петиція. Звернення про будівництво лікувально-діагностичного корпусу обласної дитячої лікарні зібрало 1 719 підписів при порозі 1 000. Хмельницька обласна рада відповіла одним реченням: „Лікувально-діагностичний корпус побудований".
Краматорськ відповів на петицію про ім'я Героя. Міська військова адміністрація пояснила, що під час воєнного стану загальний порядок розгляду петицій призупинено, і все ж дала офіційне роз'яснення щодо школи імені Степана Чубенка: „Ім'я Героя України Степана Чубенка за жодних обставин не зникне з освітнього та культурного простору Краматорська".
Серед інших відповідей: Чернівці пояснили, чому змінилася схема автобусного маршруту № 43, Львів зареєстрував як звернення петицію про заборону годування диких голубів, Дніпро відповів на дві петиції, які не набрали підписів і були розглянуті як колективні звернення. Разом за тиждень: вісім відповідей у семи громадах.
Житомирська петиція про скасування «Вареник Фесту», тема попереднього випуску, взята міською радою на розгляд. Обидві петиції Вишневого, про безпеку дорожнього руху та асфальтування після прокладання каналізації, теж на розгляді. Скейт-парк у Старокостянтинові рада нарешті прийняла до розгляду, як і львівську петицію про громадянство для розробника роботизованих комплексів для ЗСУ.
Зазвичай поріг за тиждень долають дві або чотири петиції, цього разу десять. Сплеск не випадковий. Майже всі ці петиції стосуються рішень, які вже ухвалені або ось-ось будуть: тарифи на наступний рік, скасування зупинки поїздів, реорганізація школи, конкурс на посаду директора. Люди підписують тоді, коли рішення ще можна змінити.
Друге: одна вимога переходить з міста в місто. За два тижні прокат самокатів став темою чотирьох обласних центрів, і в текстах ужгородської та вінницької петицій прямо названо Чернівці як приклад. Платформа показує, що досвід однієї громади стає аргументом для іншої.